Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
17.10.2017 12:33

"Ты моя мелодия"
"Муслім Магомаєв завоював популярність раптом, відразу. Популярність величезну і надовго...»....

10.10.2017 11:49

Перегляд фільму "Дикун"
Цієї неділі в рамках молодіжного клубу любителів кіно на «Казковому диванчику» відділу мистецтв...

05.10.2017 07:10

Біля витоків "Запорожців" І. Рєпіна
До 525-річчя українського козацтва працівники відділу мистецтв підготували виставку однієї картини «Біля...


Гість | Увійти
Версія для друку

Микола Іванович Братан

 

Микола Іванович Братан народився 1 січня 1935 року в с. Семенівка Каховського району Херсонської області. Закінчивши семирічну школу, вступив до Бериславського педагогічного училища, пізніше навчався в Одеському державному університеті ім. І. Мечникова (1964). Працював у газетах, на телебаченні. Від 1971 по 2007 рр. очолював Херсонську організацію НСПУ. Друкувався від 1960 року. Літературний доробок М.І. Братана багатогранний та щедрий. В 1961 році дебютував збіркою поезій «Смаглява Таврія», «Луни» (О., 1964), «Веселку-людям» (О., 1966), «Поступ» (О., 1968), «Свято на Перекопі» (О., 1970), «Правда хліба» (Сф., 1973), «У дорозі до вас» (К., 1974), «Від першої особи» (Сф., 1977), «Я - Сиваш» (К., 1978), «Степові люди» (К., 1979), «Озерниця» (К., 1982), «Портрет з дороги» (Київ), «Добрина» (Сф., 1984), «Небо над долиной» (Москва, 1985), «П’ята група крові» (Сф., 1990), «Експромти» (Х., 1994); повісті «Діждались весілля» (Сф., 1976); романів «Бережина» (Сф., 1985), «Перепелина ніч» (Сф., 1988); нариси про О. Гончара «Сила любові» (Х., 1993); драматичних поем «Туга», «Сліпий дощ» (обидві - 1995), «Сердитий бог» (1997), «Ковила тече за обрій» (1998), «Іде батько Махно» (2000); комедій «“Ляп” на першій полосі», «Діалектика природи або ж дисидент із КДБ» (обидві -1996); збірки для дітей «Слон на стадіоні» (1996), «Равлик на пляжі» (1999); понад 300 пісень, що виконуються як на професійній, так і на аматорській сцені.

Микола Іванович – лірик у найвищому вимірі цього слова. Він не виписав – виспівав свою Таврію: «І Херсон, і рідне село, і ці дивні журавлі, що не дають спати чутливим серцям, - все зігріте його душею. Більше того – свою рідну Таврію він «визбирав» у рідне слово з усього світу». (Михайло Шевченко).

Проза М.І. Братана - поліфонічна.Півтора десятка драматичних творів актуальні і сьогодні. У його творчому арсеналі переважає гостре, влучне слово.

Як писав в одному з листів Олесь Гончар: «Про мову я вже й не кажу: знову ці знахідки, мовні перлини, що рясноти їх треба, мабуть, аж остерігатися, щоб не передати куті меду. А загалом враження, що чуєш музику рідного слова».

«Микола Братан – поет потужного вродженого таланту, полум’яного романтичного серця і доброго хліборобського працелюбства. І поет він такого рівня, за яким не дозволяється давати поправку на «віддаленність від центру», а навпаки, сам «центр» збагачується з ним навзаєм» (М. Шевченко).

13 березня 2010 року обірвалося життя відомого українського письменника Миколи Івановича Братана.

Може, вість промайне: був такий-то… немає…
Ви не вірте, що я передчасно погас.
А повірте в мандрівку, яка не минає,
Без печалі скажіть: він – в дорозі до нас.

(М.І. Братан «У дорозі до Вас»)

Вхід