Червоний глід
Вересневих вітрів мерехтіння ясне
Обіймає розніжену сонцем дорогу
Ти з далекого краю чекаєш мене,
Пригорнувши до серця тривогу.
Приспів: Осінній цвіт, Журливий цвіт..
Любов моя у вирі літ,
Немов рожева птаха осіянна...
Знов пісня проситься в політ,
А за вікном — червоний глід,
Неначе дивний сон, моя кохана..
Ми, як завжди стрічаєм надію в путі
І лелієм її до нестями, до болю.
З нею легше долати підйоми круті,
Зустрічати навік свою долю...
Приспів:
Сяють ягідки глоду, цвітуть небеса...
Світлу думу комусь я повідати мушу.
Ще зелені луги, ще вогниста роса,
Та вже проситься смуток у душу...
Приспів: