Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
20.03.2019 13:18

«Музична» прем’єра вишитих робіт
Друзі! У відділі мистецтв уперше діє нова унікальна експозиція творчих робіт на музичну тему. Автором...

19.03.2019 15:04

В її віршах є все: і філософія, і лірика, і пристрасть
16 березня близько сотні шанувальників українського мистецтва з оплесками та вигуками «браво!»...

18.03.2019 15:33

Мистецтво у системі сучасної освіти
Методист управління освіти Херсонської міської ради Ірина Завгородня разом із вчителями художньо-естетичного...


Гість | Увійти
Версія для друку
Новини > Епохальна постать українського музикознавства

Епохальна постать українського музикознавства

23.01.2019 13:51

24 січня 1879 року в Ярославі (зараз Польща) народився один з найвидатніших українських композиторів – Станіслав Людкевич.

Народившись в Австро-Угорщині, він завжди залишався галантним європейцем, незважаючи на радянський колективізаційний дух та час, в якому йому довелося прожити другу половину життя. Зазвичай творчість С. Людкевича розглядається у всіх підручниках з історії музики, але мало хто знає, що навіть список творів, наведений у книгах, неповний приблизно наполовину. Всім відома кантата-симфонія «Кавказ», яка звучить щороку на Шевченківських святкуваннях. Але чомусь про інші твори композитора ми чуємо дуже мало. У творчому доробку композитора – багато інших музичних творів: опери, симфонічні поеми, фортепіанні та скрипкові концерти, хорові композиції на тексти Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Максима Рильського, обробки народних пісень, солоспіви.

У 1964 році композитор був удостоєний Державної премії ім. Тараса Шевченка за кантати «Кавказ» і «Заповіт».

Станіслав Людкевич прожив 100 років. Доля довжиною з цілу епоху. Він мав досить часу, аби творити і стати на чолі музичного життя Галичини. Композитор був одним з організаторів Львівського музичного інституту (Музичний інститут ім. Лисенка) та очолював його впродовж кількох років на посаді директора.

1903 року у Львові засновано «Союз співацьких і музичних товариств», наступного – видано «Ілюстрований календар музичний» з музичним альманахом, а 1905-го – перший мистецький журнал «Артистичний вісник». З усіма цими подіями музичного життя Галичини, зокрема Львова, на зламі ХІХ й ХХ ст. пов’язана музична, музикознавча і фольклористична діяльність Людкевича. Він є автором першої в Україні музикознавчої дисертації, а його двотомне видання з фольклористики «Галицько-руські народні мелодії» належить до таких, що піднесли українську фольклористику на світовий науковий рівень. До слова, Станіслав Людкевич – перший з українських музикантів, який мав ступінь доктора філософії у сфері музики. Він перший з українських композиторів був професійним музикознавцем.

Колись, наприкінці 1980-х, у Львові відбувся Конкурс імені С. Людкевича, але проіснував захід недовго. Зала львівської філармонії також названа на честь митця. Тож є трішки дивний парадокс – музика Людкевича звучить рідше, ніж його ім’я…

Аби більше розкрити для себе неординарну постать композитора та його епоху, відвідайте відділ мистецтв, в якому організовано виставку-персоналію «Епохальна постать українського музикознавства», присвячену 140-річчю від дня народження українського композитора, музикознавця, фольклориста, педагога, доктора музикознавства, дійсного члена Наукового Товариства імені Шевченка – Станіслава Людкевича.







Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід