Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
14.08.2017 13:15

Молодіжне дозвілля
Суботній спекотний день не став на заваді хлопцям і дівчатам з громадської організації «Арктур...

09.08.2017 06:56

Календарно-обрядовий цикл серпня
Всім, кому дороге минуле нашого народу, його прадавні корені, нагадуємо, що серпень багатий на свята...

07.08.2017 10:38

Незгасна зоря Софії Ротару
7 серпня виповнюється 70 років від дня народження української естрадної співачки молдовського походження,...


Гість | Увійти
Версія для друку

85.101.3(4УКР)л61я6
Х 21

Харківський художній музей [Образотворчий матеріал] = Харьковский художественный музей : альбом. К. : Мистецтво, 1977. 16 c.

ЗМІСТ

  1. Ваза. Дельфт. Голландія
  2. Ваза. Веджвуд. Англія
  3. Сметанник, чашка з блюдцем. Мейсен. Німеччина
  4. Чашка. Імператорський фарфоровий завод. Росія
  5. Чайник, сметанник. Завод братів Корнілових. Росія
  6. Кофейник, тарілка. Києво-Межигірський завод
  7. Скульптурна група "Коломбіна і Панталоне". Завод Попова. Росія
  8. Селянин, що плете постоли. Завод Миклашевського. Україна
  9. Скульптурна група "З шинку". Завод Гарднера. Росія
  10. Н.Я. Данько. "Робітниця, що вишиває прапор". Фарфоровий завод ім. М.В. Ломоносова. Ленінград
  11. Невідомий автор. Агітаційна тарілка. Дульовський фарфоровий завод
  12. С.В. Чехонін. Агітаційна тарілка. Фарфоровий завод ім. М.В. Ломоносова. Ленінград
  13. О.Л. Жникруп. Гармошка. Київський експериментальний кераміко-художній завод
  14. В.М. Трегубова, М.С. Трегубов. Суботник. Фрагмент. Коростенський фарфоровий завод
  15. П.П. Каменський. Фігурки з серії "Народи Росії". Фарфоровий завод ім. М.В. Ломоносова. Ленінград
  16. В.В. Кузнецов. Дроворуб (Квітень). З серії "Місяці року". Фарфоровий завод ім. М.В. Ломоносова. Ленінград

У колекції Харківського художнього музею велике місце належить художньому фарфору. Відвідувачі подовгу зупиняються біля прозорих скляних вітрин, де виставлені різноманітні скульптурки, декоративний посуд, вази, сервізи тощо. Ось начебто звичайні предмети сервізу: "Сметанник", "Чашка з блюдцем". Та на їх денці марка з двома схрещеними мечами. Старовинний "сакс"! Це з нього почалася історія європейського фарфору, коли на початку XVIII ст. в німецькому містечку Мейсені (Саксонія) була знайдена глина, придатна для створення білосніжного посуду.

У колекції музею є прекрасні зразки фарфорових виробів Сервського заводу (Франція) – вишукані, багато орнаментовані вази; заводу Веджвуд (Англія) – вази з використанням античних форм і орнаментики та ін.

Історія винайдення вітчизняного фарфору бере початок у середині XVIII ст. У 1747 р. в Петербурзі було засновано Імператорський фарфоровий завод (нині Ленінградський фарфоровий завод ім. М.В. Ломоносова). У 1747 р. російський вчений Д.І. Виноградов розробив технологію виготовлення кам'яної маси, якій судилося прославити російський фарфор. Вироби Імператорського фарфорового завода відзначалися високими художніми якостями – вишуканої форми, з ліпним декором, з золотими розписами. Пізніше відкрився цілий ряд заводів у інших районах країни. Крупним підприємством був завод Гарднера під Москвою. Тут вперше в історії російського фарфору з'явилися сюжети з народного побуту. Скульптурна група "З шинку" дає уяву про характер такої продукції. Завод Попова (Москва), крім міцного "трактирного" посуду, випускав багато різних статуеток, що відзначалися високою майстерністю виконання. Квітчастий розписний фарфор у вигляді сервізів та окремих предметів посуду випускав завод братів Корнілових (Петербург). На Україні виробництво художнього фарфору почалося наприкінці XVIII ст. у місті Корці на Ровенщині. Одним з найбільших фарфорово-фаянсових підприємств у наступний час був Києво-Межигірський завод. Іншим великим підприємством був завод Миклашевського в селі Волокитині на Сумщині. Працюючи в місцевому "глухівському" каоліні, майстри досягли високої якості продукції. Тут вперше почали застосовувати український народний орнамент, часто зображували представників простого люду. Як і на більшості таких підприємств, важливу роль у цьому відіграла творчість кріпосних майстрів. Пізніше виробництво художнього фарфору почалося на Городницькому і Баранівському (Житомирщина) та Будянському (Харківщина) заводах.

В умовах кріпосництва та капіталістичного господарства фарфорова промисловість в Росії, орієнтуючись в основному на заможні верстви населення, не мала широкої перспективи розвитку. Якісно новий етап фарфорового виробництва в нашій країні настав після Великого Жовтня, коли націоналізовані заводи почали виготовляти продукцію для трудящих мас. Висока техніка виробництва, різноманітність тематики, художня якість поставили радянський фарфор в один ряд із світовими зразками.

У радянському розділі є цікаві фарфорові вироби перших пореволюційних років. Це "агітаційний фарфор" – унікальні тарілки відомого художника С. Чехоніна, а також дрібна пластика В. Кузнецова, талановиті роботи художниці Н. Данько. Ці твори безкоштовно передала музею харків'янка К.М. Шпектор, яка зібрала унікальну колекцію малої пластики і заповідає її рідному місту.

Фарфорова пластика пізніших часів представлена також продукцією українських заводів. Зібрання музею постійно поповнюється.

А.М. Новосьолова-Хмельницька

Вхід