Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
05.12.2017 12:45

У просторі образотворчого мистецтва
Учора вчителі, які підвищують свою кваліфікацію на курсах Херсонської академії неперервної освіти, потрапили...

04.12.2017 10:07

Рок-концерт "Молодь проти СНІДу"
До Міжнародного дня боротьби зі СНІДом 2 грудня в Арт-Підвалі нашої бібліотеки відбувся...

28.11.2017 11:39

Літературно-музична композиція «Українська пісня крізь часи»
Українська пісня – це неповторне і незрівнянне диво. Вона пройшла крізь довгі століття, щоб і сьогодні...


Гість | Увійти
Версія для друку

Скульская, Е. «Но»​ и «Кабуки» глазами варвара [Текст] / Е. Скульская // Иностранная литература. 2009. № 12. С. 204207. 

Попасть в театр «Но» не так-то про­сто. Сначала попробуйте отыскать его в многомиллионном Токио! По­лицейский в метро с удивлением посмотрит на вас, потрогает билет, повертит его в руках и скажет, что сам он в «Но» никогда не был и по­нятия не имеет, на какой станции вам выходить. Вот если бы вы на­правлялись в «Кабуки», куда зрите­ли ходят в кимоно, он бы с радо­стью указал вам дорогу! Но если вам все же надобен буровато-се­ренький соловей, то направляйтесь прямиком в самый дорогой район города и там среди особняков ищи­те скромное, неприметное здание. Из дождливых токийских суме­рек вам навстречу выходят европей­цы. Кланяясь на японский манер, они по-английски спрашивают лиш­ний билетик. И совершенно напрас­но: в день представления билетов не купить. Но – ритуал, к которому готовятся заранее. За последние шестьсот лет театры разрушали и строили заново, умирали актеры и на смену приходили их сыновья, но суть и форма представления не менялись никогда.

(Продовження статті читайте в номері журналу)

Вхід