Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
13.02.2018 12:39

Романс про закоханих (вишиті картини Т. Поліваної)
До Дня святого Валентина в нашій книгозбірні завжди відбуваються цікаві акції, заходи чи виставки. Цього...

08.02.2018 13:34

Пропонуємо книгу!
11 лютого українському хоровому диригенту, відомому композитору Анатолію Пашкевичу виповнилося б 80 років....

08.02.2018 09:58

Кінозустріч «Миттєвості довжиною в життя» (до 90-річчя від дня народження відомого актора В'ячеслава Тихонова)
За впізнаваністю та невичерпністю всенародної любові В'ячеслава Тихонова, мабуть, не можна поставити...


Гість | Увійти
Версія для друку

Скульская, Е. «Но»​ и «Кабуки» глазами варвара [Текст] / Е. Скульская // Иностранная литература. 2009. № 12. С. 204207. 

Попасть в театр «Но» не так-то про­сто. Сначала попробуйте отыскать его в многомиллионном Токио! По­лицейский в метро с удивлением посмотрит на вас, потрогает билет, повертит его в руках и скажет, что сам он в «Но» никогда не был и по­нятия не имеет, на какой станции вам выходить. Вот если бы вы на­правлялись в «Кабуки», куда зрите­ли ходят в кимоно, он бы с радо­стью указал вам дорогу! Но если вам все же надобен буровато-се­ренький соловей, то направляйтесь прямиком в самый дорогой район города и там среди особняков ищи­те скромное, неприметное здание. Из дождливых токийских суме­рек вам навстречу выходят европей­цы. Кланяясь на японский манер, они по-английски спрашивают лиш­ний билетик. И совершенно напрас­но: в день представления билетов не купить. Но – ритуал, к которому готовятся заранее. За последние шестьсот лет театры разрушали и строили заново, умирали актеры и на смену приходили их сыновья, но суть и форма представления не менялись никогда.

(Продовження статті читайте в номері журналу)

Вхід