Кос-Анатольський Анатолій Йосипович

Ой ти, дівчино, з горіха зерня

Слова І. Франка

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько— колюче терня?
Чом твої устонька — тиха молитва,
А твоє слово — остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?

Ох тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!
І чом твій усміх — для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти дівчино, ясная зоре.
Ти моя радість, ти моє горе!

Ой ти дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько колюче терня?
Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.
Ти моя радість, ти моє горе,
Ой ти дівчино, ясная зоре!