Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
22.04.2019 11:40

Великодній кошик
Найвищою вершиною весняної радості є свято Великодня, яке опановує своєю величністю всіх – від...

22.04.2019 06:44

Мистецтво надає крила
У житті людей творчість займає важливе місце. Адже саме завдяки їй людина може проявити свої здібності,...

18.04.2019 06:50

Сольний концерт Дарини Бянової. Вперше у Гончарівці
Багато хто з дитинства навчається грі на різних інструментах, відвідуючи музичні школи. Але далеко не...


Гість | Увійти
Версія для друку

Все життя він її ревнував,
І вона все життя ревнувала.
А коли ревнувать перестав,
І вона ревнувать перестала.
А життя відшуміло, пройшло,
І постукала старість до хати.
Ах, та ж то непогано було –
Ревнувати й навзаєм кохати.

Приспів:

Та невже наша доля сліпа
На розмежжі чуттів заблукала.
Приревнуй хоч бодай до стовпа,
Пригадай, як давніш ревнувала.

Як же так: відшуміло, спливло,
А здавалось нема йому краю.
Ах, та ж то неповторно було:
Я ревную тому, що кохаю.
Хай позаду - без ліку літа,
Хай попереду - ночі безсонні,
Золотиста моя, золота,
Я ж навік у твоєму полоні.

Приспів.

Вхід