Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
23.08.2017 10:27

Пісні про Україну
У новітній історії України є дата, яку можна назвати найважливішою: 24 серпня 1991 року. Саме в цей день...

21.08.2017 08:57

Два дні спілкування
Помітно підвищився градус спілкування завдяки емоційному обговоренню тем, які викликають в цьому молодіжному...

17.08.2017 08:18

100 років журналу "Український театр"
Ювілейним став 2017 рік для найдавнішого видання – журналу «Український театр». Історія...


Гість | Увійти
Версія для друку

Все життя він її ревнував,
І вона все життя ревнувала.
А коли ревнувать перестав,
І вона ревнувать перестала.
А життя відшуміло, пройшло,
І постукала старість до хати.
Ах, та ж то непогано було –
Ревнувати й навзаєм кохати.

Приспів:

Та невже наша доля сліпа
На розмежжі чуттів заблукала.
Приревнуй хоч бодай до стовпа,
Пригадай, як давніш ревнувала.

Як же так: відшуміло, спливло,
А здавалось нема йому краю.
Ах, та ж то неповторно було:
Я ревную тому, що кохаю.
Хай позаду - без ліку літа,
Хай попереду - ночі безсонні,
Золотиста моя, золота,
Я ж навік у твоєму полоні.

Приспів.

Вхід