Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
19.08.2018 07:04

Мить для вічності
Ви завмирали коли-небудь в очікуванні дива? Люди, які не розлучаються з фотокамерами, вміють його помічати...

16.08.2018 07:25

Кузьма Скрябін: «Народжений надихати …»
                             ...

14.08.2018 09:10

Від Маковея до Першої Пречистої
Сьогодні християни піднесені, з квітами та різнобарв’ям трав поспішають до церкви. Такий святковий...


Гість | Увійти
Версія для друку

Чогось мені так хочеться додому...

Лежить між ріль матусине село.

Я скину з пліч позавчорашню втому,

Впізнавши сад і стежечку знайому, } — двічі

Де сонячне дитинство відцвіло.

 

Чогось мені так мариться вітрами  
У тій чудовій дальній стороні.
Там навесні тужаво пахнуть трави,         

І вечорові золоті заграви } — двічі

Звучать, звучать, мов струни осяйні.

 

Чогось мені у присмерку осіннім       

Все бачиться зажура степова.

Як лебеді, будинки білостінні...

І люди у селі моїм гостинні, } — двічі

Мов тиха пісня, мамині слова.

 

Чогось мені все сниться рідна хата,

Де край воріт прозоряться дубки.             .

Як все-таки нам треба небагато,

Щоб серце осявало вічне свято} — двічі

І душу зігрівало залюбки...

Вхід