Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
13.02.2018 12:39

Романс про закоханих (вишиті картини Т. Поліваної)
До Дня святого Валентина в нашій книгозбірні завжди відбуваються цікаві акції, заходи чи виставки. Цього...

08.02.2018 13:34

Пропонуємо книгу!
11 лютого українському хоровому диригенту, відомому композитору Анатолію Пашкевичу виповнилося б 80 років....

08.02.2018 09:58

Кінозустріч «Миттєвості довжиною в життя» (до 90-річчя від дня народження відомого актора В'ячеслава Тихонова)
За впізнаваністю та невичерпністю всенародної любові В'ячеслава Тихонова, мабуть, не можна поставити...


Гість | Увійти
Версія для друку

Михайлова, Наталія. Життя у стилі кімоно [Текст] / Н. Михайлова // Міжнародний туризм : журн. про мандрівки та відпочинок. 2014. № 2. С. 5863 : кол. фот.

Чи не перше слово, яке спадає на думку при згадці про Японію, – «кімоно». Мало хто знає, що то не просто халат із широкими рукавами. Кімоно – суто японський стиль одягу і, відповідно, стиль життя.

Попри віддаленість країни, на вулицях її міст нечасто зустрінеш екзотику. Зазвичай люди вдяга­ються тут, як і всюди, хіба що молодь виглядає сучасніше, а старші люди – елегантніше. Дівчата намагаються привернути до себе увагу, швидше кумедними зачісками чи аксесуарами, ніж косме­тикою, а хлопці – навпаки – фарбують волосся. Молоді японки полюбляють короткі спіднички та довгі гольфи – виявляється, до цього привча­ють змалку, бо голі коліна у будь-яку пору року – найкраща профілактика від застуди.

Інколи ж серед досить скромних підлітків зу­стрічаються й екстравагантні персонажі. Якось в магазині апаратури я побачила, як до торгової зали раптом зайшла «мальвіна» в панталончиках, із мереживною парасолькою та іншими атрибута­ми. А одного разу на тлі сірих похмурих стін мет­рополітену мене розчулила рожева з ніг до голови дівчинка, яка зажурено схиляла голову, ніби скла­дала ніжні рядки про рожевий туман сливового цвіту. Виявилося, що дівчина просто гралася зі своїм мобільником. Лірики в японському житті стає дедалі менше.

Побачити справжнє кімоно нині можна лише під час церемонії у храмі, у кварталі гейш або в на­ціональному театрі.

(Продовження статті читайте в номері журналу)

Вхід