Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
18.06.2019 11:54

З нами не засумуєш!
Батьки іноді чують від своєї малечі протяжне «Ма-а-а-а-м, мені нудно!». Часто буває так,...

13.06.2019 14:01

Маестро Оффенбах
Якоб Еберст, відомий як Жак Оффенбах, народився 20 червня 1819 р. В родині Еберстів музика була в пошані....

12.06.2019 10:34

Вони залишили нам віру в необмежені можливості людини
Усі люблячі батьки бажають навчити свою дитину досягати цілей, не боятися труднощів, ніколи не здаватися...


Гість | Увійти
Версія для друку

1 .Над Дніпром, де стрілись ми, кохана,
Промінь з хвилі чайкою зрина.
Пшениці у полі, за курганом,
Отчий дім - найкраща в світі сторона.
Швидко мчать, бринять вітрила
На Дніпровській бистрині.
Не скажу ні слова, мила,
Ти усміхнись мені.
Даль сторіч позаду у сивих туманах,
Сяйво в ніч в окрасу дано берегам.
Пшениці у полі за курганом,
Рідна земле - материзно дорога.

2. Назавжди літа оці співучі
Збережем у серці без жалю.
Виглядай, чекай мене на кручі,
Де б не був, прийду, прилину, бо люблю!
Швидко мчать, бринять вітрила
На Дніпровській бистрині.
Я в цю мить щасливий, мила,
В очі поглянь мені.
Хвиля гра в степу неокраїм, жагучім,
До Дніпра пливуть звідусіль кораблі.
Виглядай, чекай мене на кручі,
Як одна ти ждати вмієш на землі.


3. Встав Тарас у славі над рікою,
Дзвонить сміх, де плакала вдова.
Ми зросли погожою порою,
Нашу долю спільна мрія сповива.
Швидко мчать, бринять вітрила
На Дніпровській бистрині.
Дай на щастя руку, мила,
Суджена ти мені.
Вже й до зір злітають відважні герої,
Праця й мир - стануть під нами зірки.
Ми зросли погожою порою,
До ріки народу линем, як струмки.

Вхід