Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
05.12.2017 12:45

У просторі образотворчого мистецтва
Учора вчителі, які підвищують свою кваліфікацію на курсах Херсонської академії неперервної освіти, потрапили...

04.12.2017 10:07

Рок-концерт "Молодь проти СНІДу"
До Міжнародного дня боротьби зі СНІДом 2 грудня в Арт-Підвалі нашої бібліотеки відбувся...

28.11.2017 11:39

Літературно-музична композиція «Українська пісня крізь часи»
Українська пісня – це неповторне і незрівнянне диво. Вона пройшла крізь довгі століття, щоб і сьогодні...


Гість | Увійти
Версія для друку

 А мій милий муже,
Я твоя душа,
Я з тобою, муже,
Не нажилася.
Я з тобою, муже,
Не нажилася.
Я з тобою, муже,
Сім год прожила,
У рідної мами
Не раз не була.
У рідної мами
Не раз не була.
Я до рідної мами
Пішки не піду,
Сяду та й поїду,
Орликом лечу.

Орлем, орлем, орлем,
Ще й синицею,
Сяду та й заплачу
Над криницею.
Сяду та й заплачу
Над криницею.
Сяду та й заплачу
Над криницею,
Чи не вийде мати
За водицею?
Чи не вийде мати
За водицею?
Вийшла, вийшла мати
Та й набрать води,
Не набрала води,
Набрала сльози.
 

Наламаю хмелю високого
Та й наварю меду солодкого.
Та й наварю меду солодкого.
Ой, наварю меду солодкого,
Та й для свого роду далекого.
Та й для свого роду далекого.
Багатой сестрі - коня пошлю,
Вдові, бідній сестрі - перекажу.
Вдові, бідній сестрі - перекажу.
Багатая сестра - конем їде,
Вдова, бідна сестра - пішком іде.
Вдова, бідна сестра - пішком іде.
Багатая сестра-з калачами,
Вдова, бідна сестра - з діточками.
Вдова, бідна сестра - з діточками.

Багатая сестра - за стол сіла,
Вдова, бідна сестра - не поспіла.
Вдова, бідна сестра - не поспіла.
Багатая сестра в кінці столу,
Вдова, бідна сестра - край порогу.
Вдова, бідна сестра - крй порогу.
Багатая сестра мед, вино п'є,
Вдова, бідна сестра - слізоньки ллє.
Вдова, бідна сестра - слізоньки ллє.
Та й одна ж нас мати спородила,
Та й не одну долю нам дарила.
Та й не одну долю нам дарила.
Тобі дала долю - мед, вино пить,
Мені дала долю - слізоньки лить.
Мені дала долю - слізоньки лить.

Пішла мати до зятя,
Там високі пороги,
А зять сказав, а зять сказав:
«Витирай, теще, ноги.»
А зять сказав, а зять сказав:
«Витирай, теще, ноги.»
Пішла мати до сина,
Там дубовії лави,
А син сказав до невістки,
Що нетреба нам мами.
А син сказав до невістки,
Що не треба нам мами.
Вийди, мамо моя, з хати,
Вийди, мамо, від мене,
Бо сьогодні багатії
Будуть гості у мене.
Бо сьогодні багатії
Будуть гості у мене.
Будуть гості у мене,
Та усі у жупанах,
А ти, моя рідна мамо,
Та така обшарпана.
А ти, моя рідна мамо,
Та така обшарпана.

Вийшла мати із хати
Та гірко заридала,
Ой, для чого вас ростила,
Ой, для чого вас кохала?
Ой, для чого вас ростила,
Ой, для чого вас кохала?
Іде мати дорогою
Та нічого не знає,
Повернулась позад себе,
А вже син доганяє.
Повернулась позад себе,
А вже син доганяє.
Ой, вернися, моя мамо,
Ой, вернися до мене.
Великая біда в мене,
Великеє горе в мене.
Великая біда в мене,
Великеє горе в мене.
Ой, упав грім та на мій дім,
Убив жінку, ще й дитину,
Убив жінку, ще й дитину,
Та хозяйства половину.
Убив жінку, ще й дитину,
Та хозяйства половину.
Не вернуся, мій сину,
Нехай добрі люди знають,
Рідні діти свою матір
Та на старість виганяють.
Рідні діти свою матір
Та на старість виганяють.

Ой, посію жито поміж осокою,
Чи не жаль вам буде, матінко, за м(и)ною?
Чи не жаль вам буде, матінко, за мною?
Жалко мені, доню, аж серденько в'яне,
Ой, хто ж мене, доню, на старість догляне?
Ой, хто ж мене, доню, на старість догляне?
Покидаю неньку на меншого брата,
Буде ж тобі, мамо, невесела хата.
Буде ж тобі, мамо, невесела хата.
Бувайте здорові, мої менші сестри,
Хто вам буде, сестри, руси коси плести?
Хто вам буде, сестри, руси коси плести?
Бувайте здорові, склянії віконця,
Я вас витирала - щодня - до схід сонця.
Я вас витирала - щодня - до схід сонця.
Бувайте здорові, тутешні пороги,
Ой, тут походили мої білі ноги.
Ой, тут походили мої білі ноги.

Тече річенька, невеличенька,
Скочу-перескочу,
Віддай же мене, моя матінко,
За кого я схочу.
А віддавала, приказувала:
- В гостях не бувати.
А якщо прийдеш, моя матінко,
То вижену з хати.
Не бувала рік, не бувала два.
Третій не стерпіла,
Перетворилась в сиву зозулю,
Додому летіла.
Летіла селом, махала крилом,
Сіла на калині,
Та й стала кувать, жалю завдавать
Всій своїй родині.
Сидить матінка край віконечка,
Рушник вишиває,
А найменший брат на подвір'ячку
Ружжо заряжає.
Дозволь, матінко, дозволь, любая,
Ту зозулю вбити,
Бо вона кує, жалю завдає,
Тяжко в світі жити.

Вхід