Плаксєєв Валентин Григорович

Тополиний шум

Слова В. Кулика

Шум весняних тополь на зорі мене знову розбудить –
І зупиниться мить на блакитно-зеленій межі...
Неповторний вогонь голубих степових незабудок,
Ніби райдужний сон, мов далеких доріг міражі.

ПРИСПІВ:
Вино моїх надій
І світле, і прозоре.
Вино моїх чекань
Солодке і гірке.
Мережить смуток мій
Затійливі узори,
Та душу зігріва
Кохання пломінке.

Скільки днів та ночей біля серця носив я розлуку...
Догорає в душі сподівань полохлива свіча...
Ніби горлиць ранкових над світом лункі перегуки,
Розтривожене серце осяйні почуття зустріча.

ПРИСПІВ.

Ніжна зоре, кохана, степова моя радосте вічна,
Залишайся зі мною, — в надії молю і прошу.
Хай тебе не торка суєта, до буденності звична,
Бо над нами сія тополиний розхвилений шум…
ПРИСПІВ.