Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
13.02.2018 12:39

Романс про закоханих (вишиті картини Т. Поліваної)
До Дня святого Валентина в нашій книгозбірні завжди відбуваються цікаві акції, заходи чи виставки. Цього...

08.02.2018 13:34

Пропонуємо книгу!
11 лютого українському хоровому диригенту, відомому композитору Анатолію Пашкевичу виповнилося б 80 років....

08.02.2018 09:58

Кінозустріч «Миттєвості довжиною в життя» (до 90-річчя від дня народження відомого актора В'ячеслава Тихонова)
За впізнаваністю та невичерпністю всенародної любові В'ячеслава Тихонова, мабуть, не можна поставити...


Гість | Увійти
Версія для друку

Різниченко, Ольга. Різдвяні листівки з архіву Ярослава Стецька [Текст] / О. Різниченко // Артанія : культурологія, мистецтво, публіцистика, історія. 2012. №1. С. 14-19 : кольор. іл.

Різдвяні листівки 50-х років були сповнені вірою в те, що невдовзі боротьбу за волю України буде завершено й люди матимуть змогу повернутися з чужини до своїх домівок. Подружжю Стецьків у привітаннях дякували за їхню жертовну посвяту в ім`я Нації, просили бути обережними перед небезпекою кремлівських агентів, писали, що моляться за них перед Богом як за членів своєї родини. З початком 60-х років тональність листівок змінюється: Стецькам зичать "видержливості" й Божого благословення у "скріпленні сил у твердій службі Поневоленій Батьківщині та в затяжній боротьбі за українську Правду". Наприкінці шістдесятих у привітаннях з'являються гіркі нотки: "Невже за життя так і не вдасться побачити Україну вільною"... Цікаво, що в сімдесятих роках живі, щирі, від самого серця привітання майже зникають. Під загальним вітальним кліше, набраним у друкарні, кульковою ручкою перераховуються імена членів родини або ставиться одне лише прізвище.

Прикметно, що з кінця шістдесятих років також і жанр української різдвяної листівки на чужині починає занепадати. Серед авторських листівок зникають імена метрів української графіки, а цю нішу займають митці, в яких ідеологія, концептуальність значно перевищують їхній мистецький хист і творчу уяву. Розмаїття стилів і віртуозної техніки змінюються на штампи і патос – мікси ідеально-книжних образів української історії з позиції мислення, сформованого під впливом естетичних норм західного світу.

(Продовження статті читайте в номері журналу)

Вхід