Під зорями таврійськими

Нас не ваблять перли чи корали.
Там, де вітер спекою пропах,
Чисті води нашого каналу —
Їм ціни немає у степах.

Ми йдемо, подружені з вітрами.
Підемо вітрам наперекір.
І у нас масштаби, як на БАМі!
І також романтика, повір.

Вечорами тихий дзвін гітари,
Де журба з любов'ю пополам.
Шлях крутий долати легше в парі, —
Наш канал співа про це, як БАМ.

Зацвіли веселки над каналом,
Це про них ми мріяли не раз.
Ми Дніпро і Таврію звінчали,
А вони навік здружили нас.