Гетьмани України

М85.86-21(4УКР)
Г 44

Гетьмани України [Образотворчий матеріал] : к-т з 16 плакатів портр. : портр. з колекції Нац. музею історії України / авт. текста О. В. Олексюк. Херсон : Наддніпряночка : Просвіта, 2003

ЗМІСТ

  1. Дмитро Вишневецький. Перший гетьман козацтва
  2. Петро Сагайдачний. гетьман реєстрового козацтва
  3. Богдан Хмельницький. Гетьман України
  4. Юрій Хмельницький. Гетьман України
  5. Іван Виговський. Гетьман України
  6. Павло Тетеря. Гетьман Правобережної України
  7. Іван Брюховецький. Гетьман Лівобережної України
  8. Петро Дорошенко. Гетьман Правобережної та Лівобережної України
  9. Дем'ян Многогрішний. Гетьман Лівобережної України
  10. Михайло Ханенко. Гетьман Правобережної України
  11. Іван Самойлович. Гетьман Лівобережної України, гетьман України
  12. Іван Мазепа. Гетьман Лівобережної України, гетьман України
  13. Іван Скоропадський. Гетьман Лівобережної України
  14. Павло Полуботок. Наказний гетьман Лівобережної України
  15. Данило Апостол. Гетьман Лівобережної України
  16. Кирило Розумовський. Гетьман Лівобережної України

Історія України-Русі закарбована не лише у назвах міст та місць національних змагань за волю, віру та гідність народу, а і в іменах її славних синів. Згадайте тих, хто вказував гетьманською булавою напрямки утвердження національної державності, хто проніс почуття високого патріотизму і засіяв добру козацьку славу на ниві соборності, хто проріс золотим колоссям надії на врожай щасливого майбуття народу українського.

Давня та бурхлива історія Українського козацтва завжди цікавила істориків Європи. Проте і нині ми не маємо змоги написати повну історію козаччини, як і не маємо можливості відновити в портретах весь спектр українських гетьманів. І те, що нині офіційно в наукових колах визнаних першим гетьманом України саме Дмитро ("Байда") Вишневецький, а не, скажімо, Богдан Глинський, а чи Предслав Глянцкоронський, то є справою дослідників.

Ми ж вам хочемо нагадати за "праведних гетьманів", які є своєрідним джерелом натхнення для нових поколінь на шляху до утвердження незалежності України, адже козаччина як вагома військова та політична сила і виникла на теренах силоміць підкореної держави за волевиявленням національносвідомого населення і серед європейців завжди вважалася оберегом нації, провідником української культури та постачальником кадрів національної еліти.

Слово "гетьман" прийшло в українську мову від польського hetman, що у свою чергу походить від німецького hauptmann і відповідає титулу військового ватажка. У Польщі посада й титул гетьмана з'явилися у XV ст. Вони надавалися командувачу постійним (коронним) та найманим (кварцяним) військами. Пізніше, у XVI ст. були введені посади Великого коронного гетьмана та його заступника – польного гетьмана. В Україні у середньому Подніпров'ї козацькі ватажки неофіційно також називалися гетьманами. З другої половини XVI ст. титул гетьмана став надаватися старшому реєстрових козаків. А ще пізніше ця посада стала виборною. Подальша доля українських гетьманів щільно пов'язана з боротьбою за збереження козацьких привілеїв та імунітетів в умовах зміцнення польської та московської державностей. Окрім того, козацтво виборювало право сповідання православ'я в умовах зростаючого тиску з боку католицтва.

Національно-визвольна боротьба українського народу логічно привела до того, що у 1648 році виникла автономна українська держава, очолювана гетьманом Богданом Хмельницьким. Після його смерті у 1657 році і повернення Правобережжя під владу Польщі, в Україні офіційно співіснували вже два гетьмани – на Лівобережжі (Гетьманщині) та на Правобережжі (де офіційно в 1704 році посада гетьмана була скасована).

Цілі династії гетьманів подарувала світові українська земля. Згадаємо з шаною родини Хмельницьких та Дорошенків, Ружинських та Скоропадських.

І, отже, ми маємо велику радість побачити обличчя шістнадцяти славних лицарів великого духу. А той матеріал, який зібрала редколегія видання, безумовно доповнює наші знання про бурхливе і трагічне минуле України-Русі, про витоки і особливості ментальності українців, їх політичної та духовної культури.

Олег Олексюк, голова Херсонської обласної організації

Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка

Календар подій

     1 2 3
4 567 8 9 10
11 12 131415 16 17
1819 20 21222324
25 26 27 28 293031