Батьківська пристань

Я сходив океани й моря
Чужину, як розлуку, сприймаю.
Світить сонячна пристань моя
Маяки найдорожчого краю.

Приспів:

До Дніпра - чи весна, чи зима –
Зазиває привітна стежина.
В світі іншого краю нема,
Щоб за ним моя пісня тужила.

Бачу знову: чаїне крило
Подих вітру колючого боре.
Тут дитинство моє відцвіло,
Тут любов полонила, як море.

Приспів.

Знов ми разом, у парі ідем,
Серцю люба завітна розмова
В зачарований світ нас веде
Нескінченний проспект Ушакова.

Приспів.