Олешківська лірична

Де над водою верби хилять віти
Де понад плесом чайка проквиля, -
Судилося нам жити і любити,
Прапрадідна Олешківська земля.

Приспів:
Твої ж бо ми господарі і діти,
В замежжя не полинем звідсіля Повинен він життям ясним зажити,
Наш отчий дім, бо - хто ж, якщо не я...

Виходьмо, друже, сіяти, орати,
Нас ждуть і виноградники, й сади.
Історія Олешшя пребагата,
Яким же стане день наш молодий?

Приспів.

Над цим не гріх нам думати-гадати,
Та над усе - несім свої труди,
Щоб їм земля раділа, наче мати,
Де верби хилять віти до води...

Приспів.