Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
10.12.2018 12:03

Продовжуємо дарувати щасливі моменти
6 грудня, у День Збройних сил України, до відділу мистецтв завітали учні 4-го класу Херсонської спеціалізованої...

06.12.2018 10:17

Літературна зустріч
Чергове засідання літературної студії «Парус надежды» розпочалося скайп-конференцією. Знову...

04.12.2018 11:04

Сезон подарунків відкрито
В усі часи люди полюбляли як дарувати, так і отримувати дарунки. Сьогодні ми вважаємо за краще робити...


Гість | Увійти
Версія для друку

Даль несходима і стежечка в полі,
Так по життю, як судилось, і йду.
Серцем розкрилюсь - і радощі й болі
В пісню, що мати навчила, вкладу.

Бачу, як жито в степах достигає,
Як виціловують роси траву .
Доки люблю я - доти співаю,
Доки співаю - доти живу. Двічі

Кличе в зажурі селянська хатина,
Звідки матуся у світ провела,
Пісне моя, а чи ж ти в тому винна,
Що поміж нами розлука лягла.

Хто ми із вами без рідного краю,
Що найдорожчим його назову?
Доки люблю я - доти співаю,
Доки співаю - доти живу. Двічі

А над рікою зустрілися двоє,
Дайте послухати їм солов'я.
Начебто діється диво зі мною –
В пісні озвалася юність моя.

Знову у дні золоті повертаю,
Любить, не любить - ромашку зірву.
Доки люблю я - доти співаю,
Доки співаю - доти живу. Двічі

Хай же наш виспів розлунює - лине,
В ньому душа промовляє сама.
Так, як без пісні нема України,
Без України і пісні нема.

Світе мій, світоньку, чар твій спиваю,
Всіх на заручини з сонцем зову.
Доки люблю я - доти співаю,
Доки співаю - доти живу. Двічі

Вхід