Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
11.02.2019 11:22

«Свій до свого по своє»
Це просвітянське гасло є чи не найголовнішим стрижнем у колі краян, які зібралися 9 лютого у світлиці...

07.02.2019 07:41

Цікавий спосіб відпочинку
Набридли комп’ютерні ігри? Втомилися від віртуальної реальності? Є альтернатива. У нашому відділі...

04.02.2019 09:12

Платформа для літературної творчості
В останній день січня відбулося перше в цьому році засідання літературної студії «Парус надежды». Від...


Гість | Увійти
Версія для друку

Стільки рік на землі - не злічити,
Стільки їх чарувало мій зір.
Та немає такої на світі,
Щоб Дніпро замінила - повір.

Приспів:
Ось ізнов я прийшов до ріки,
Що струмить, променить крізь віки.
І в душі незагасно сія:
Це Дніпро - це святиня моя.

Чужодальною йшов я землею,
В серці ніс променисту журу.
Крізь планету із далі тієї
Поклонявсь шанобливо Дніпру.

Приспів.

Припадаю до синього плину,
До верби, що мій світ зеленить.
І спиваю осмуту чаїну,
Щоб у пісню її перелить.

Приспів.

Я не проти Австралій, Америк,
Але що в тім замежнім раю?
Є любов'ю освячений берег,
А такий - лише в ріднім краю.

Приспів.
Ось ізнов я прийшов до ріки,
Що струмить, променить крізь віки.
І в душі незагасно сія:
Це Дніпро - це святиня моя.

Вхід