Зацвітає знов жоржина

Біля хати, на причілку, в рідній стороні
Зацвітає знов жоржина, зацвіта,
Вабить, кличе, зазивас в наші юні дні,
В золоті неперемріяні літа.

Приспів:
Ти прийди, вона чекає
Вже немало літ, .
Звідусюди виглядає,
Жде на твій привіт,
Біля білої хати .
Любо їй зацвітати .
А кому ж він,
А кому ж бо він той білий цвіт?

За весною сплинуть весни в рідній стороні,
Зацвітуть і знов жоржини, зацвітуть,
У житті ж бо ти не стала мені долею,
Та чому ж тебе не можу я забуть?

Приспів.

Біля хати, на причілку, в рідному краю
Ми у споминах зустрінемося знов.
Несказанні давні чари в пісню переллю.
Тож квітує не жоржина, а любов.

Приспів.