Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
19.04.2018 07:49

Квітневе засідання літературної студії "Кулішева криниця"
18 квітня на черговому засіданні літературної студії "Кулішева криниця" було цікаво. Валерій...

10.04.2018 10:58

Це моя творчість
Молодіжний клуб любителів мистецтва «Free time» об’єднує дійсно талановитих людей,...

02.04.2018 08:43

Ювілейна зустріч
40 років активного життя і яскравого, наповненого дозвілля – саме стільки працює клуб любителів...


Гість | Увійти
Версія для друку

Осьмак Владислава. Золота земля // Архідея. - 2006. - № 9. - С. 185-188.
 

У давній індуїстській міфології існувало уявлення про те, що Сонце, обертаючись мільйони разів навколо Землі, утворило на ній ціле мереживо з золотих ниток. Сонце — образ світла, отже — уособлення божественного розуму. І якщо образом сонця в людині є серце, то у землі — це золото. Срібло ж у багатьох давніх культурах було уособленням Місяця, бо має такий самий тьмяний і мінливий блиск. А разом ці два благородні метали, це знане з давніх-давен фольклорне «злато-серебро», утворюють гармонійний всесвіт, у якому поєднуються чоловіче (золото) й жіноче (срібло) начала. Саме як втілення гармонії творіння, як носіїв особливих, магічних якостей, сприймали давні люди ці метали. Тож не диво, що саме золото й срібло перетворилися в історії людства на своєрідний фетиш: з одного боку — це уособлення багатства, сили й слави, а з другого — чи не найбільше прокляття роду людського. Скільки мореплавців-кондотьєрів, шукачів скарбів та рудокопів загинули, доправляючи з-за океану або видобуваючи з глибин землі ці метали, справді дуже рідкісні (адже, скажімо, срібла за всю історію людства було видобуто лише шістсот тисяч тон).
Продовження читайте в журналі.

Вхід