Історія живопису з давніх часів і до наших днів
Живопис – одне з найдавніших мистецтв, яке протягом багатьох століть пройшло еволюцію від наскельних розписів палеоліту до новітніх течій XXI століття. Саме мистецтву живопису вдалося створити неможливе – зупинити мить задовго до фотографії.
Картина – це своєрідна сповідь художника, емоційний автопортрет людини в певний момент його життя. Фарба, що виливається на полотно, забирає з собою частину емоцій автора, візуалізуючи його внутрішній стан, приносить полегшення та задоволення від творчого пориву.
„У самому слові „живопис” закладено правдивий зміст, який вичерпно визначає справжнє призначення цього слова. Живописати – оспівувати живе, одвічне, прекрасне.”
М. Сар’ян
Стилі у мистецтві — не постійна величина, а живе явище культури. Вони постійно змінюються в часі, не мають чітких меж, переходять один в інший і перебувають у безперервному розвитку. Усередині одного художнього стилю завжди зароджується новий, який переходить у наступний. Багато стилів співіснують одночасно, й тому найчастіше говорити про «чистий» стиль неможливо. Майже в кожному творі певного стиля завжди перебувають елементи й риси інших стилів. Вони підсилюють життєвість твору мистецтва як естетичного явища, яке представляє саме даний стиль. Традиційно виділяють так звані стилі епох, які віддзеркалюють певні етапи в історії художньої культури.
