Кераміка без тріщин – кераміка без душі
Японія – країна особливого світогляду і філософії, якими пронизані усі сфери життя. При цьому ставлення до предметів часто є відображенням ставлення до людини. Яскравим прикладом такого підходу є техніка реставрації кераміки кінцугі.
Кінцугі перекладається як «золота латка» або «золотий шов». Це – техніка реставрації керамічних виробів за допомогою особливого природного лаку дерева урусі із домішками дорогоцінних металів, найчастіше – золота. При цьому тріщини у посуді не просто не маскуються, а відверто підкреслюються.
Існує легенда про виникнення кінцугі. У XV столітті одним із японських правителів був сьогун Асікага Йосімаса. Він дуже любив чайну церемонію і мав для неї вишуканий китайський чайний сервіз. Але одного разу Йосімаса розбив улюблену чайну чашу і так засмутився, що вирішив повернути її китайським майстрам із проханням відремонтувати. Яким же було його розчарування, коли він отримав свою чашу, скріплену потворними металічними скобами. Сьогун наказав японським майстрам винайти більш естетичний спосіб реставрації. Так і з’явилася техніка кінцугі.
Філософія, яка стоїть за кінцугі, виникла з філософії дзен-буддизму, а також естетики вабі-сабі – скромної простоти, ідеальності неідеального. Японці, на відміну від європейців, цінують не розкіш і досконалість, а історію, досвід, унікальність. Тому для них розбитий і знову склеєний посуд є значно цікавішим і ціннішим, адже у такої речі є власна душа, історія, про яку і свідчать тріщини. А те, що ці тріщини золоті, лише підкреслює цінність такої неповторності.
Як застосовується філософія кіцугі до життя людей? Мудро, як і вся японська філософія. Вона вчить нас цінувати досвід, поважати чужі біль і рани. Адже саме через трагедії і розчарування людина часто «розбивається», однак потім знову збирає себе зі скалок, щоб стати мудрішою, глибшою, прекраснішою. Кінцугі – про красу шрамів, які роблять нас тими, хто ми є, – унікальними і досвідченими людьми. І в цьому розумінні всім нам не завадить стати трішки японцями.
