Масляна-2021 у відділі мистецтв Гончарівки
Сьогодні у відділі мистецтв Гончарівки гучно та весело відсвяткували Масляну-2021. Окрасою заходу став народний фольклорний ансамбль «Славутянка» (художній керівник Ольга Куракіна). Гості смакували млинцями, варениками, печивом і цукерками. Брали участь у «масляній» вікторині та веселих конкурсах із млинцями.
Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів. Справжня забава, яка зберегла свої традиції в наші дні з язичницької культури. Це смачне та неймовірно ситне свято триває цілий тиждень, який передує настанню Великого посту. Назва свята пов'язана з тим, що протягом тижня перед Великим постом із раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметану. У народі це свято асоціюється зі смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну та прогнати геть зиму.
Частування
Перед майбутнім постом, у Масляну неділю, панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з четверга. Саме рум'яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей із сонцем.
Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині й передавалися через покоління. У кожної газдині були свої фірмові інгредієнти, але традиційно млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна. У тісто додавали різні продукти: вершки, масло, яблука, ікру, гарбуз або картоплю.
Традиції
Один із давніх звичаїв полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні.
У неділю перед Масляним тижнем традиційно провідували родичів, сусідів чи друзів, а також запрошували їх на гостини. У п'ятницю було прийнято пригощати млинцями своїх зятів, які неодмінно відправлялися в гості до будинку тещі.
Розваги
У стародавні часи це свято не обходилося без катання на конях. Каталися й на санчатах. Веселі спуски з поворотами й падіннями користувалися великою популярністю у молоді. Діти та підлітки щодуху каталися на прикрашених гойдалках.
Ближче до вечора традиційно розпалювалося велике багаття, на якому згоряло солом'яне опудало зими. Його спалювали, щоб холод відступив і дав дорогу теплу. Опудало встановлювали в центрі багаття, всіляко жартували над ним і лаяли його. Навколо вогнищ водилися веселі хороводи з піснями й танцями.
