«Пречиста» – народно-календарні свята осіннього циклу. Добрі традиції та звичаї українців
Протягом осіннього періоду є три «Пречисті», про які у народі говорять так: «Перша Пречиста» жито засіває, Друга – дощем поливає, а Третя – снігом покриває». Чому вважалося, що ходити у незручному взутті – це погана прикмета, але й роззуватися було також не слід? Та де і коли треба збирати трави, щоб вони мали приворотні властивості. Дізнавайтеся далі…
28 серпня – свято Успіння Пресвятої Богородиці, або, як кажуть у народі, «Перша Пречиста». Вона вважається одним із дванадцяти найважливіших християнських свят року. У період «Першої Пречистої» відбувається озимий посів, а також – збір врожаю. Дівчата в селі вже поступово звільняються від тяжкої роботи, про що свідчить приповідка: «Прийшла перша Пречиста» – стає дівка речиста», тобто багато говорить, бо немає вже, що робити. У цей період господарі, які мають дорослих дітей, готуються до весільного сезону. Саме з дня Успіння Пресвятої Богородиці починається перший етап бабиного літа, який триває до 11 вересня.
Вважалося, що на це свято не можна ходити у незручному взутті – натерти ноги та мозолі було дуже поганою прикметою, яка означала появу проблем і невдач у житті. Але й роззуватись також не слід – у цей день заборонено ходити босоніж, особливо по траві й зранку. Роса вважається слізьми Пресвятої, тож топтатись по них – великий гріх.
Погодні прикмети у цей день:
- Яка Перша Пречиста – така й осінь.
- З’явилася веселка на небі – осінь буде теплою.
- Гарна погода – бабине літо буде прохолодним.
- Багато павутиння – зима буде морозною і малосніжною.
21 вересня – свято Різдва Пресвятої Богородиці, або, у народі, – «Другої Пречистої». Це день вшанування жінки як продовжувачки роду.
Свято ще називають «осениною» – адже цього дня за народним календарем настає осінь. Із цим днем пов’язують день Рожениць, коли жінки, в яких немає дітей, справляють, бувало, обід і запрошують бідних, – «щоб молилися Богородиці за її дітей». Такі жінки наймають службу Божу в церкві, а після богослужіння запрошують людей до себе на обід. У цей час в Україні здебільшого йдуть дощі, а тому й кажуть: «Друга Пречиста дощем поливає». На Другу Пречисту припадає і останній термін заготівлі чарівного зілля. Вважалося, що зібрані між Першою і Другою Пречистими приворотні трави мали особливу властивість привертати хлопця до дівчини (чоловіка до жінки), і навпаки. Тим-то й були зумовлені останні походи по калину й барвінок. Проте дітям забороняли ходити польовими та лісовими дорогами, бо «там вужі сушаться». Також із цього дня вже можна було засилати сватів до дівчат: «Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста».
4 грудня – свято Введення в Храм Пресвятої Богородиці – «Введення», або «Третя Пречиста». Часто у цей час в Україні вже випадає сніг, а тому й кажуть: «Третя Пречиста снігом покриває».
Головною метою відзначення цього дня було накликати добробут та багатство на майбутній рік. Наші пращури вважали так: хто перший вранці на Введення прийде до хати, той буде першим посланцем добра чи лиха. Коли першим до домівки увійде молодий чоловік, то наступний рік у хаті всі будуть здорові й вестимуться гроші. Якщо ж у двері постукає бідний, старий та немічний – це до хвороб та злиднів. Найгіршою прикметою вважали прихід до хати старої жінки. Кажуть також, що недобре, коли в цей день хтось приходить щось позичати.
«Третя Пречиста» завершує осінній сезон церковних свят і починає зимовий. На цьому коло народно-календарних свят осіннього періоду замикається.
За посиланням ви отримаєте інформацію з електронного каталогу про книгу О. Воропая «Звичаї нашого народу», яка є у читальному залі відділу мистецтв.