Наталя Музика. У колі цьогорічних ювілярів

03.06.2020

В останній день весни 2020 року письменницький «рій» смаглявої Таврії поповнився ще одним ювіляром.

31 травня 1975 року в Херсоні народилася Наталя Василівна Музика. З 1992 до 1997 роки навчалася в Херсонському державному педагогічному інституті (тепер Херсонський державний університет). З 1997 до 1998 року працювала бібліотекарем у рідному вузі. З 1999 до 2011 року працювала фахівцем Херсонського центру зайнятості. З 2012 року працює у Херсонському центрі оцінювання освіти.

Її творчість дещо відрізняється від творчості інших письменників Херсонщини. Коли згадуєш поетесу, то в пам'яті спливає:

«Невиправдані сни, що сняться так невчасно,
невизначено мить для визначний подій.
чолом стандартних фраз розіпнеться сучасність
на глянцевому тлі зужитих істерій».

Найперша її поетична збірка «Фантом довіри» вийшла в 1998 році в Херсонському видавництві «Айлант». Наступні – виходили в світ у Київському альманасі «Гранослов». Про один курйозний факт, пов'язаний із Наталею та цим альманахом, відомий український поет Микола Братан згадував так: «Столичний альманах "Гранослов", надрукувавши велику добірку віршів нашої землячки, зазначив, що вона ... з Києва. Помилка? А якщо так, то той, хто благословив її поезію на друк, подумав, що такі твори на периферії НЕ пишуться, в них немає жодного сліду провінціалізму. Дійсно, рівень, нівроку, столичний».

Естафету друку поезії неординарної особистості на початку XXI століття підхопила Херсонська філія Видавничого Центру «Просвіта». Збірка інтимної лірики Наталії Музики «Фабула весни» отримала великий резонанс, а її сюїта-фантасмагорія «Мелодія каштанових чекань», яка окремим розділом увійшла до згаданої поетичної збірки, викликала хвилю позитивних емоцій у шанувальників української сучасної літератури.

Напевно саме тому я наполіг на необхідності включити до складу херсонської делегації на Нараді молодих літераторів (2003) не тільки зовсім юну, але з глибинним природним почуттям сімейних цінностей, поетесу Юлію Бережко, але й не менш талановиту Наталю Музику. Вірю, що не дарма вступив у суперечку з деякими «геніями місцевого розливу». В результаті рішенням президії НСПУ (2003) Наталя Василівна була зарахована до лав Національної спілки письменників України.

У 2004 році пані Наталя видала відразу дві книги: збірка віршів «Монологи забутих декорацій» і прозу для дітей «Велике прання». А потім – тиша ...

Упевнений, що симфонія, яка живе в світі образів Наталії Музики, ще огорне вдячного читача милозвучним бельканто нових творів.