Перші кроки Марини Сакари на шляху красного письменства

Свої перші кроки в літературі Марина Сакара робить тихо і дуже обережно.  Народилася Марина Сакара  9 червня 1984 року в селі Пригір’я Високопільського району Херсонської області. З юних літ пані Марина зачитується творами української та зарубіжної класики. 2001 року Марина Олексіївна закінчує загальноосвітню школу, а 2004 року вступає до Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, який 2008 року успішно закінчує.

У 2009-2013 рр. працювала вихователем Херсонського дитячого садка №7, потім – держслужбовцем Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації. Нині працює репетитором для дітей молодшого шкільного віку, шиє різноманітні дитячі іграшки, робить ляльки-мотанки та багато всіляких цікавинок для малят. Заміжня. Разом із чоловіком Олександром виховують двох діточок 6 та 15 років.

Вірші Марина Сакара почала писати ще з юнацьких літ, а перші її поетичні рядки побачили світ у районній малотиражці «Високе поле». Від жовтня 2020 року Марина Сакара є завсідницею артлабораторії «Українська Хата – талантами багата» Гончарівки, де щоразу виступає із своїми новими поетичними творами. Кращі з них вже  вийшли друком на шпальтах літературних альманахів «Ковток життя. Зима – 2021» та «Поетична шафа. Випуск 2». А нещодавня перемога її дитячих поезій у фестивальному розмаї Другого мистецького online-фестивалю «ХатаФест» підкреслює неабиякі перспективи літераторки в майбутньому як автора дитячих та пісенних творів.

Перша поетична збірка Марини Сакари «Вранішні промені», яка нещодавно вийшла друком у Херсонській філії Видавничого Центру «Просвіта», відкриває для нас сентиментально-зворушливий художній світ молодої літераторки, де панує любов до рідного краю, шана до родинних цінностей та родинної мови. І хоча твори потребують ще більш прискіпливої роботи автора над словом та формою віршоскладання, проте щиросердність і людяність поетеси наснажують вірити в перспективи розвитку поетичної майстерності пані Марини. Роблячи свій перший крок у літературі, вона точно в подальшому не зіб’ється зі шляху красного письменства на манівці холодного ремісництва.