Від Маковея до Першої Пречистої

Сьогодні християни піднесені, з квітами та різнобарв’ям трав поспішають до церкви. Такий святковий настрій передавався усім, хто зустрічав їх дорогою на роботу.

З 14 по 28 серпня триватиме Спасівський піст – Спасівка (починається Маковеєм і закінчується Успінням Пресвятої Богородиці – Першою Пречистою). На Спасівку постували обов’язково і вважали цей піст найлегшим у році. І справді, вже достигала садовина й городина, та ще й зернові, бобові та баштанні культури. Казали: «Спасівка – ласівка, а Петрівка – голодівка».

14 серпня – Маковея (Маковія, Спас Перший, Спас на воді, Семи братів мучеників Маккавеїв).

19 серпня – Спас Яблучний (Спас, Спас другий, день Преображення Господня).

28 серпня – Перша Пречиста (Успіння Пресвятої Богородиці).

До Маковея приурочувалось освячення квітів та криниць. До церкви несуть воду, чорнобривці, базилік, деревій, ласкавці, букети з маків. Освячені трави та квіти зберігали у хаті за іконами.

Свято Преображення припадає на той час, коли достигають плоди землі. Крім яблук, у цей день до церкви несли груші, виноград, мед, колосся жита і пшениці. А ще моркву, буряк і навіть варені качани кукурудзи – аби на другий рік усе краще вродило. До свяченого на Яблучного Спаса ставились особливо. Наприклад, шматочок засушеного свяченого яблучка вживали як ліки, шматочок спасівської моркви давали гризти малечі, коли в них різалися зуби.

До Успіння Божої Матері, як правило, вже завершували жнива й святкували Обжинки. Це завжди було радісне і довгоочікуване свято. З нового врожаю сплітали обжинковий сніп і вінок, який одягали на голову вродливій дівчині.  У церкві снопи та вінки святили разом із всілякою садовиною та городиною. У кожній хаті з нагоди обжинків готували кращі страви, пекли хліб із борошна нового врожаю і влаштовували гостину. Святкували пишно, не працювали.

Так було. Але ж історія, як відомо, твориться й нині. Все більше українців прагнуть відкрити для себе світовідчуття, духовну культуру, звичаї наших предків, які є справжнім скарбом для нас. Життя у мирі та злагоді, у повсякденних турботах, що створюють майбутнє дітей і онуків, – це справжня історія народу.

Ласкаво просимо до відділу мистецтв. Тут зберігається багато документів на традиційних та електронних носіях інформаціїї, що містять так звану генетичну пам’ять нашого народу. Ми, українці, нація дуже давня, і духовна культура наших пращурів надзвичайно багата. Долучайтеся до неї разом із нами!