Свято Світлого Христового Воскресіння. Цікаві факти про Великдень

Із приходом весни наближається одне з найбільших християнських свят – Великдень. Усі ми чекаємо цей день із піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями. Бо така подія – Воскресіння Ісуса Христа – є фундаментом віри, що змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос. Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками та взаємними привітаннями: «Христос воскрес!» – «Воістину Воскрес!» У 2021 року православні християни відзначають свято Великодня 2 травня, а католики зустріли його майже на місяць раніше – 4 квітня. Чому ж різняться дати святкування та які є інші цікаві факти про Великдень? Пропонуємо дізнатися разом із нами!

ДАТА І ТРИВАЛІСТЬ СВЯТА. Зазвичай православний і католицький Великдень відзначаються в різні дні, але іноді трапляється, що обидві дати збігаються. Причина в тому, що внаслідок календарної реформи, яка проводилася в XVI столітті, церкви зараз виконують літочислення за різними календарями: православні християни – за юліанським, а католики – за григоріанським. За церковними канонами, великодній період є найдовшим православним святом і, з урахуванням Світлого Воскресіння, а також дня Вознесіння Господнього, він триває рівно 40 днів. Протягом усього цього часу люди продовжують славити Воскресіння Христа, христосатися, вітати близьких із Великоднем і відвідувати святкові богослужіння в храмах.

ВЕЛИКОДНЄ ВІТАННЯ. Вираз «Христос воскрес!» – «Воістину Воскрес!» – дуже давній. За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» уперше злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які в неділю вранці прийшли до Гробу Христа, але не знайшли там Ісуса. Тоді з'явилися ангели і повідомили, що Христос воскрес. Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: «Воістину воскрес!»

До речі, так вітатися слід сорок днів від Великодня – аж до Вознесіння Христового. Люди вітають один одного «святим поцілунком» – тричі цілуючись у щоки зі словами: «Христос воскрес» – «Воістину воскрес!» Вважається, що коли люди христосуються, вони діляться апостольською новиною про Воскресіння.

ЧОМУ ПЕЧУТЬ ПАСКУ? За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба. Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Згодом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня стала випікати на честь свята хліб високої циліндричної форми. Ця форма також обрана була зовсім не випадково, бо, за переказами, саме таку форми мав саван (одяг або покривало для покійного, яким накривають тіло в труні) Спасителя. Якщо під час великодньої трапези на столі є паска, ми маємо надію, що і в нашому будинку невидимо присутній воскреслий Господь. Що стосується тіста для паски, то його роблять здобним. Воно містить багато масла і яєць. І цьому теж є своє пояснення: за життя Христос з учнями пробували тільки прісні коржі, а після Воскресіння – випечені з дріжджового тіста. Тому паски роблять солодкими, додають родзинки, а зверху прикрашають цукровою пудрою або глазур'ю.

ЗВИЧАЙ ФАРБУВАТИ ЯЙЦЯ. Звичай розфарбовувати яйця не є тільки українським. Він відомий усім європейським народам, а українці наділили його характерними рисами, розфарбовуючи яйця властивими українській народній культурі орнаментами. Згідно з переказами, перше великоднє яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тиберія і оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним, і після цих слів куряче яйце, яке він тримав, стало червоного кольору. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя.

ВІДМІННОСТІ КРАШАНКИ  ВІД ПИСАНКИ. В Україні фарбовані яйця поділяють на крашанки, писанки, крапанки, мальованки і дряпанки (шкрябанки). Писанки і крашанки – це не одне й те саме. Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень. Крашанка – це круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків. Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.

НАЙСТАРІША ПАСКА У СВІТІ. Найстаріша святкова паска, яка збереглася до наших днів, була спечена пекарем Вільямом Скиннером ​у Страсну п'ятницю ще в 1821 році. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман (пра-пра-правнучка Вільяма Скіннера). Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне, немов свіжа. На ній чітко збереглося зображення хреста, яке зробив пекар під час випічки.

НАЙБІЛЬША ПАСКА УКРАЇНИ. Найбільшу паску спекли в Україні в 2011 році, у Світле Воскресіння Христове, місцеві жителі селища Ялта Донецької області. Гігантська паска мала розміри висотою 2 метри 30 сантиметрів, а діаметром – 2 метри 10 сантиметрів. Вага паски склала рекордні 2 тонни, а точніше – 2100 кг. На її виготовлення пішло понад тонну борошна, близько 7500 яєць і 280 кг родзинок. Ця подія була занесена до Національного реєстру рекордів.

ПРИКМЕТИ. 1. Господиня під час випікання  великодніх пасок повинна надягати чистий фартух. 2. Якщо випічка вийшла на славу, то в будинку буде панувати мир, спокій та благополуччя. 3. Паску не можна розрізати вертикально. Спочатку треба прибрати верхівку, а потім відрізати по шматочку кожному з членів сім’ї. Тоді зрізаною верхньою частиною прикривали паску, поки вона не була з’їдена повністю.

ДО ЧОГО ТУТ КРОЛИКИ? Ці тварини характеризуються своєю надзвичайною плодючістю, тому не дивно, що люди почали дарувати один одному великоднього кролика – символ благополуччя і родючості. Ця традиція зародилася в Німеччині в XVI столітті, із часом поширилася на весь християнський світ. За традицією великодній кролик на Великдень залишає в подарунок дітям гніздо з різнобарвними яйцями. Діти самі роблять гніздечка в таємних місцях і чекають великодніх подарунків від кролика.

Протягом місяця у відділі мистецтв Гончарівки відбувалися передсвяткові майстер-класи з виготовлення великоднього декору.

Більше дізнатися про особливості святкування Великодня ви зможете безпосередньо в читальній залі відділу мистецтв, переглянувши  народознавчу літературу з цієї теми. Зі Святом вас!

Література:

1. Великдень в Україні: нариси про Великодні свята з нар. піснями/ ред. В.Г. Мордань - К. : Муз. Україна, 1993. - 128 c.
2. Великдень: звичаї, обряди, страви/ упоряд. Я. Музиченко, упоряд. К. Міщенко, ред. М. Лемик - Л. : Свічадо, 2009. - 159 с.
3. Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: нар.-календар. звичаї, укр. нар. одяг : етногр. нарис/ О. Воропай; ред. С.В. Цушко, худож. оформ. І. Бородаєва - К. : Пульсари, 2012. - На авантит.: З нагоди 100-ліття від дня народж. видатного етнографа і публіциста Олекси Воропая. - Бібліогр.: с. 606-614 та в підрядк. прим.. - 630, [1] с.
4. Артюх Лідія Федорівна. Звичаї українців у народному календарі: наук.-попул. вид./ Л.Ф. Артюх; відп. ред. Ю.В. Ференцева, худож. оформ. О. Желєзняк, фотогр. Л. Буханська - К. : Балтія-Друк, 2012. - Покажч. страв : с. 220-222.
5. Павличко Д. Наші свята [Текст] : вірші про релігійні свята / Д. Павличко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2005. - N6(серпень). - С. 110-118.
6. Кожолянко Г. Великдень - Великий День у житті буковинців [Текст] / Г. Кожолянко // Берегиня. - 2008. - N1. - С. 49-58.
7. Великодні пісні (ноти)