ТРИ СПАСИ. ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНІСТЬ
Літо неможливо собі уявити без традиційних свят. Одними з таких особливих і улюблених є Спас. Згідно з церковним календарем, існує три Спаси, які прийнято святкувати в Україні. Кожен із цих днів має свої особливості та обрядові традиції.
Хочете дізнатися, чому до Яблуневого Спаса слов’янам було заборонено їсти яблука і готувати з них що-небудь? Читайте далі…
Свято Маковея (14 серпня) – Перший, або, як його ще називають у народі, Медовий чи Спас на воді. Назву «Маковей» цей день отримав дещо пізніше, тому що на цю дату також припадає вшанування семи Великомучеників Маковеїв. Українці щиро полюбили це свято, в яке прийнято освячувати букети з польових і лісових квітів (чорнобривці, календулу, барвінок, айстри, м’яту, чебрець, соняшники тощо), а також головки маків. Квіти і трави завжди сплітали окремим букетом. Його складали в залежності від потреб кожної родини: м’ята оберігає від напастей і приносить щастя; соняшник грав роль сонця, що освітлює і зігріває будинок; дикий мак або мак-видюк розсіював темряву. Такий барвистий оберіг перев’язують червоною стрічкою, а окремо робили букетик із макових головок. Після освячення мак зберігали біля образів до весни, а потім розсіювали на городі для врожаю. Сушені ж квіти впліталися дівчатам у коси на Благовіщення.
Традиційними стравами на Маковея вважають пісний борщ із грибами і коржиками або «ломанці». Перед вживанням їжі вранці необхідно було обов’язково випити води, оскільки на Перший Спас вона свята.
Яблуневий Спас (19 серпня) – Другий, або Яблуневий Спас перегукується з язичницьким святом настання осені. До цього дня слов’янам було заборонено їсти яблука і готувати з них що-небудь. Після 19 серпня і приходу більш холодних днів плоди вважалися готовими для збору. За традицією, християнське свято Преображення Господнього отримало свою другу назву.
Чому ж така дивна традиція? Із чим пов’язана заборона їсти яблука?
Існувало повір’я, що у світі мертвих ростуть дивовижні яблуні з золотими та срібними плодами. Якщо ж хтось із дорослих не втримався і з’їв соковитий плід, він мав сорок днів спокутувати свою провину.
Яблучний спас – третій літній день, коли прийнято поминати померлих (перші два – Страсний Четвер і Зелені свята). Щоб запобігти потраплянню душ небіжчиків і всякого зла в будинок, до церкви знову несли святити квіти і мак, яким згодом обсипали себе і будинок. Крім цього, з останніх колосків із поля, що залишалися після жнив, сплітали Спасову Бороду – вінок, і несли його разом з квітами і яблуками до церкви.
Обрядовими стравами вважаються печені яблука, пироги з яблуками, узвар і компот.
Хлібний Спас (29 серпня) – Хлібний, або горіховий Спас. Християни ж його також знають як свято Успіння Пресвятої Богородиці.
Колись месопотамський цар був важко хворий на проказу. Дізнавшись про вміння Ісуса зціляти, послав він свого художника, щоб той написав портрет Спасителя, аби його образ вилікував царя. Але у майстра нічого не вийшло. Ісус взяв чисте полотнище і витер ним обличчя. На полотні був втілений його нерукотворний образ, який зцілив царя. На жаль, реліквія була викрадена в 1204 році під час хресного ходу, і сліди її загубилися.
В Україні в цей день починали збір горіхів, які вже вважалися зрілими. До того ж, пекли перший хліб нового врожаю. А після жнив влаштовували ярмарки, на яких необхідно було традиційно запастися полотном, тому той день ще називали полотняним Спасом.
На святковий стіл виставляли м’ясні та рибні страви, горіхи, яблука та мед. Вода в річках і в колодязях, як і на перший Спас, вважалася освяченою. А 29 серпня слов’яни відзначали настання осені: ходили по домівках, співали колядки, а в церквах святили яблука, мед і горіхи.
Бонус: відео-майстер-клас із виготовлення текстильних яблук.
