Червоний глід

Вересневих вітрів мерехтіння ясне
Обіймає розніжену сонцем дорогу    
Ти з далекого краю чекаєш мене,              

Пригорнувши до серця тривогу.

Приспів: Осінній цвіт, Журливий цвіт..

Любов моя у вирі літ,

Немов рожева птаха осіянна...

Знов пісня проситься в політ,

А за вікном — червоний глід,

Неначе дивний сон, моя кохана..

Ми, як завжди стрічаєм надію в путі

І лелієм її до нестями, до болю.

З нею легше долати підйоми круті,

Зустрічати навік свою долю...

Приспів:

Сяють ягідки глоду, цвітуть небеса...

Світлу думу комусь я повідати мушу.

Ще зелені луги, ще вогниста роса,

Та вже проситься смуток у душу...

Приспів: