Вечір-спогад «Світоч української нації»: до 99-річчя від дня народження письменника О. Т. Гончара

«Херсон… Я знаю і люблю його давно – і в цьому є, звичайно, свої особисті причини і декілька літ наполегливої праці я провів під його гостинним дахом, працюючи над романами «Перекоп», «Таврія», «Тронка». Книги ці, як відомо, народжувались із життя, із історичної достовірності, яка тут, в «степу під Херсоном» і в самому місті постійно обступала мене», – згадував Олесь Гончар.
Широка географія нашого краю постає із творів Олеся Гончара: Каховка, Чаплинка, Асканія-Нова, Хорли, Берислав… А головне – люди, майстерно відтворені художнім словом.
3 квітня Олесю Терентійовичу виповнилося б 99 років. За традицією в цей день в книгозбірні ім. Олеся Гончара зібралися письменники і читачі, щоб вкотре долучитись до його невмирущого Слова.
Вечір-спогад «Світоч української нації» розпочався фільмом «Поборники Незалежності – Олесь Гончар». Лауреат І Всеукраїнського конкурсу гумору Любомир Солецький прочитав поезії М.І. Братана, присвячені О.Т. Гончару: «Соняховий реквієм», «Нам треба голосу Олеся». Живими спогадами поділились літератори, які особисто зустрічались з письменником – автор дослідження «Олесь Гончар і Херсонщина» П.К. Параскевич, письменники П.І. Питалєв, Т.М. Щерба, О.В. Олексюк. Згадали новелу «За мить щастя» та виразно прочитали її уривки, а кандидат філологічних наук В.С. Загороднюк проаналізував цей твір. Також обговорювали роман «Собор», у ході чого виникали навіть спірні питання.
На заході прозвучали пісні «Якщо любиш, кохай» (муз. Л. Дутковського, сл. М. Ткача), «Минає день, минає ніч» (муз. М. Мозгового, сл. Ю. Рибчинського) у виконанні артиста Херсонської обласної філармонії Івана Бейлекчі. Його потужний спів запалив душі, заполонив любов’ю серця присутніх.
Олесь Гончар любив життя, людей, Україну, піклувався про неї, свято вірив у її майбутнє. За це йому наша вдячність.