Як будувати навіки. Архітектура поза часом

Цю книгу можна назвати геніальною, а її переклад українською – вважати непересічною подією. Видання перевершує сучасну профільну періодику й встановлює високу художню планку. Влучна та нескладна лексика, глибина погляду, відкритість до запитань та власних інтерпретацій створюють інтелектуальну напругу між читачем і автором, якої досягти не так вже й легко.

Мова книжки позбавлена стилю радянських та пострадянських текстів про архітектуру. Складно визначитися, на яку книжкову полицю її можна поставити – літератури про місто, теорії архітектури чи книжок із білими палітурками. Що саме пропонує перекладене Миколою Климчуком видання?

Автор стверджує автономність дискусії про архітектуру і цим влучає в український контекст. Адже глибока криза тексту про архітектуру в Україні поки що є нормою. Крістофер Александер формулює засади не лише методу проєктування і дизайну «на віки», а ще й наголошує на тому, що діяльність не можна відділити від самого середовища, в якому вона відбувається. Якщо існує подія, для неї існує простір. Це непоганий виклик для сучасної архітектури багатьох типологій суспільства споживання.

Книга витримує побіжне читання, по абзацу і по 100 сторінок за раз, читання лише заголовків або розглядання зображень. Її можна читати у транспорті (ви будете виглядати дуже модно), вдома і в офісі (якщо у вас є окреме робоче місце) та, звісно, у бібліотеці – бо вона вже надійшла до книжкового фонду Гончарівки і зберігається у відділі мистецтв.

Її ритм дуже сучасний – кожна глава створює яскраві візуальні образи, не перевантажує і швидко закінчується, іноді навіть раптово. Та й автор зазначає: якщо у вас не знайдеться більше однієї години на прочитання – ви все одно зможете вхопити головну ідею і основні теми книги.

Запрошуємо усіх зацікавлених до ознайомлення з книгою у відділі мистецтв нашої книгозбірні.