Зберігаєте культуру – зберігаєте себе!
Щороку в Україні у третій четвер травня відзначають День вишиванки. Цього дня прийнято одягти вишиванку і в такому вигляді вирушити у звичних справах.
Здається, про українську вишивку ми знаємо все. І про символізм кольорів також, де червоне – то любов, а чорне – то журба. Але чим глибше вивчаєш український вишитий одяг, тим більше білих плям в історії вишивки виявляєш. Тому сьогодні, напередодні свята, хочемо розповісти ще декілька цікавих фактів про вишиванку.
-
Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Вишиванки чорного кольору в давні часи одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки носили жінки, які з певних обставин не планували народжувати, або ж дівчатка віком до 12 років.
-
Українські вишивальниці мають власне професійне свято. Цікавий факт про вишиванку стосується 17 грудня, коли відзначається свято Варвари. Саме з цього дня дівчата розпочинали вечорниці, де разом вишивали. Тому, якщо маєте в родині вишивальницю, порадуйте її набором для вишивки або цікавою вишитою сорочкою саме напередодні новорічно-різдвяних свят.
-
Українці ніколи не носили вишиванок щодня. У час, коли не було сучасних пральних засобів і пральних машин, а на створення однієї сорочки витрачалися місяці, дуже не практично було щодня красуватися у вишитій сорочці. Цікавим фактом є те, що сорочки для буднів так і називалися – «буденками». Вони зовсім нічим не прикрашалися.
-
Неймовірно цікавим є факт, що підготовку до вишивки рукодільниці Полтавщини, звідки походить унікальна техніка «білим по білому», розпочинали за 3 роки до початку створення візерунку. І виткати полотно було найпростішим завданням. Головним, цікавим і найтривалішим процесом ставало вибілювання ниток. Хімічних відбілювачів на кшталт сучасного хлору чи «Vanish» не існувало. А хотілося ж отримати сліпучу білизну морозного візерунка. Тоді полтавські вишивальниці вигадали цікаву річ: розстилати нитки на березі річок у найбільшу спеку. Так 4 стихії (вода-сонце-повітря-земля) заряджали нитки. Та й із практичної точки зору, річка добре відбивала сонячні промені, тому пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.
Вивчайте та зберігайте наші символи й культуру загалом, бо таким чином ви зберігаєте себе. Вивчати історію вишивки, стикаючись із цікавими фактами, – захоплююче заняття. Запрошуємо всіх до відділу мистецтв Гончарівки, аби дізнатися більше.