Жива графіка Марії Зельдіс
Її малюнки зупиняють на собі погляд і змушують перейнятися їх настроєм. Хочеться розглянути кожну лінію, деталь і погляд, який так жваво і щиро переданий. Незвичайно живі портрети, натюрморти й пейзажі створюються рукою художниці за допомогою простого олівця і звичайного ватману. І всі вони однаково прекрасні, дуже жваво відображають народний дух. Дивлячись на них, легко впізнати рідне село й бабусю, яка несе відро з водою, або відчути зимовий мороз, дивлячись на хату, одягнену в снігову шапку. Уся ця до болю знайома атмосфера передана художницею Марією Зельдіс, яка вже понад 20 років живе і працює у далекій спекотній Мексиці. Напевно, на такій непідробній душевності та теплоті ґрунтується туга Марії за батьківщиною, яка, вочевидь, не минула з роками.
Народилася Марія Зельдіс у 1955 році в Києві, отримала там професійну музичну освіту. Вона піаністка, а чоловік, колишній учень її батька – скрипаль. Одного разу йому запропонували роботу в симфонічному оркестрі у Мехіко й відтоді Марія з чоловіком живуть і працюють у «країні кактусів». Зельдіс ніколи не вчилася живопису, та й взагалі вперше взялася за олівець після сорока років. Малювання для неї – це хобі. А ось її сестра-близнюк, черниця Київського Фролівського монастиря, професійно займається іконописом.
Портрети ж, написані Марією Зельдіс, заслуговують на окрему увагу. Погляди зображених героїв – чисті, рухи – природні, не скуті та не удавані. Вони ніби ненавмисне відображені в моменті. Малюнки – як миті з різних життів, доль і місць. За словами критиків, твори Марії «живуть і дихають». Важко з цим не погодитися.
Тож сьогодні в рамках нашого віртуального проєкту «Виставка однієї картини» ми представляємо прекрасний літній портрет у виконанні Марії Зельдіс. Дівчинка на картині не дивиться прямо на нас, не позує, ніби й не знає, що за нею спостерігають. Робота чіпляє не тільки ніжністю, теплотою і простотою, але ще й такою необхідною душевністю, створити яку під силу далеко не кожному... Приємного перегляду.
Підготувала Ольга Руптанова.