Мамине поле

Слова В. Кулика

На стежині роса, станкова краса...
І травиця туга — килимами...
І цвітуть небеса, і любов не згаса.
Коли їдемо в гості до мами.

Приспів:
Мої степи...
Степи мої на цілий світ широкий.
Мої степи...
Степи мої в ромашках яснооких..
І мріє синя даль,
Як мамина печаль,
А сонечко над полечком високе.

Пташенята малі — мої думи-жалі...
Лине ніжне «курли» крізь тумани.
Є священний поріг на батьківській землі,
Як весна з молодими громами.

ПРИСПІВ.
А дорога летить, васильками ряхтить
Розстеляй рушники, моя доле!
Сяє зоряна мить і на серці щемить
Світла зустріч із маминим полем.
Приспів.