Стоїть гора високая

Стоїть гора високая,
А під горою гай, гай, гай
Зелений гай, густесенький
Неначе справді рай.

Під гаєм в'ється річенька,
Мов скло вона блистить.
Долиною зеленою,
Кудись вона біжить.

Під берегом у затінку
Прив'язані стоять човни.
Три верби там схилилися,
Мов журяться вони.

Як хороше, як весело
На білім світі жить!
Чого ж у мене серденько
І мліє, і болить?

Болить воно та журиться,
Що вернеться весна,
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!

До вас ще верби ви мої,
Повернеться весна.
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!