Голуби над батьківською хатою

Голуби над батьківською хатою
Гомонять, чи літо, чи зима.
Я хотів би радо привітати їх,
Але ж батька-матері нема.

А було ж — збиралася родина
За столом гостинним у свята.
Воркувала зграя, зграя голубина
Над усі розлуки і літа.

І текла притишена розмова,
І світилися добрістю ми всі
В добрім щирім златі батьківського слова,
В неокупній маминій сльозі.

День зацвів бузковою красою
Я стою край батьківських воріт
І туркочуть сумно птахи наді мною
Голуби із відлетілих літ.