Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
10.10.2017 11:49

Перегляд фільму "Дикун"
Цієї неділі в рамках молодіжного клубу любителів кіно на «Казковому диванчику» відділу мистецтв...

05.10.2017 07:10

Біля витоків "Запорожців" І. Рєпіна
До 525-річчя українського козацтва працівники відділу мистецтв підготували виставку однієї картини «Біля...

02.10.2017 11:38

Ювілейний формат засідання
Після літньої перерви піднесені, радісні, усміхнені та щасливі студійці з квітами...


Гість | Увійти
Версія для друку

Стеренок Валентин Павлович

Херсонський музикант, композитор-пісняр, член музичної Спілки України

Народився Валентин Павлович Стеренок 4 квітня 1934 року в Кронштадті, де й минуло його дитинство. Саме в цьому легендарному місті майбутньому музиканту і композитору довелося перенести блокаду у роки Другої світової війни.

У 1946 році сім'я Стеренків переїжджає в Херсон, на батьківщину. Батьки народилися в с. ОлександрІвці Білозерського району. Валентин навчався в Херсонському музичному училищі, а в 1952 році влаштовується музикантом в обласну філармонію. Він потрапляє в оточення талановитих, доброзичливих солістів, музикантів, для яких служіння мистецтву було повсякденною потребою душі. З 1960 по 1964 служив баяністом-солістом в ансамблі Південної групи військ в Угорщині, де за 4 роки було дано сімсот концертів, дорогами цієї країни «накручено» сто тисяч кілометрів!

За десять років В. Стеренок робить завидну кар'єру в Херсонській філармонії: почав баяністом, акомпаніатором, був концертмейстером, художнім керівником одночасно.

Молодого здібного музиканта примітили і запросили в славетний Волзький народний хор, де він працював із 1959 по 1961 рік. І там, завдяки підтримці відомого композитора, народного артиста Росії Григорія Пономаренка, В. Стеренок почав писати пісні. Відтоді вони постійно звучать у виконанні професійних і самодіяльних солістів у конкурсних програмах, на радіо, по телебаченню.

Наш земляк написав десятки пісень на слова поетів Росії: Вячеслава Кобріна «Вдовья песня» (Семипалатинськ); Клавдії Холодової «Не гляди с тоской из окон», «Говорила мне мама» (Астрахань); Володимира Фірсова «Поле славы» (Москва); Олександра Жарова «Лебединая песня» (Москва); Степана Щипачова «Вьюга» (Урал, Свердловськ); Володимира Харитонова «Мама моя» (Москва); Анатолія Софронова «Склонилась ивушка» (Москва); Віктора Єрмолаєва «Друг ты мой, покинутый баян» (Москва); Олександра Прокоф'єва «Говорят, что я румянюсь» (Свердловськ); Валентини Саакової «Девушка», «Ищу песню» (Сочі); Миколи Дружкова «Поземка» (Тула); Едуарда Даньщікова «Северные лани» (Комі); Анатолія Голіцина «Подруги-ткачихи» (Росія).

Одночасно із творчою і натхненною працею у 1966 році Валентин Стеренок завершив навчання в Харківському інституті культури. Брав активну участь у І Всесоюзному (на той час) конкурсі естрадної пісні у місті Дніпропетровську у 1971 році. Це була знаменна віха у творчому злеті митця — він у супроводі знаного естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом народного артиста Юрія Силантьєва за свою пісню "Северные лани" отримує диплом.

А в черговому Московському конкурсі патріотичної пісні (1979) пісня В. Стеренка «В огне закалялась сталь» на слова Віктора Зацоренка була відзначена, дипломом, який композитору за дорученням журі, котре очолював маршал І. Баграм'ян, вручив замміністра Якутії О.І. Сердюк.

За півстоліття творчої діяльності композитору довелося їздити з концертами як по нашій неозорій країні, так і побувати за кордоном.

Програма «Зірки України» (1978) розпочалася у Львові, пройшла через Київ-Одесу і охопила майже всі великі міста колишнього Радянського Союзу. Його гру на баяні слухали мільйони людей! Концерти за участю В. Стеренка транслювали по центральному, республіканському і обласному телебаченню та радіо.

Гастрольне життя остаточно і безповоротно захоплює, музиканта. Творчі поїздки розтягліїся на. довгі роки: Середня Азія, Кавказ, Далека Північ, Далекий Схід... Уся Україна, весь колишній Союз були величезним концертним залом мільйонів любителів пісні. А ще й неодноразові поїздки й виступи за кордоном: у Німеччині, Болгарії, Чехії, Польщі, Угорщині (з 1957 по 2002 роки).

Якийсь час Валентин Павлович Стеренок працював у місті алмазодобувачів Мирному (Якутія), де був директором школи мистецтва і депутатом міськради (м. Лєнськ). Він виступав перед будівельниками БАМу, шахтарями, оленярами. Як результат таких зустрічей — народження пісень про Північний край: «О Якутии пою...», «Дорожная», «Северные лани», «От Ленска до Надежного».

Де б він не працював, всюди створював хорові колективи, дитячі ансамблі пісні і танцю, писав власні композиції, розучував зразки народної російської та української пісні. Щоденна виконавська майстерність була мистецькою лабораторією, де формувався неповторний стиль, методи і мистецький почерк Валентина Павловича.

Однак рідніше і краще за Херсон не знайшлося кутка на землі. Валентина Павловича завжди тягнуло сюди, як птицю до свого гнізда. Широкий Дніпро, безмежний оксамит плавень, степове роздолля, близьке сусідство Азовського та Чорного морів...

У рідному Херсоні доля звела композитора із поетами, на вірші яких В. Стеренок пише музику. Це: «Вишенька» на слова Леоніда Куліша; «Голуби над батьківською хатою» , «Так було зневіднині», «Два жадання» на слова Миколи Братана; «Я народилась в Таврійському краї», «Пісня про сало», «Живе чарівниця на схилах Дніпрових» на слова Анатолія Дунаєва; «Чиста криниця», «Мій краю степовий», «Доля козака», «Як же кума не любити», «Два білих лебеді», «Синьоока», «Забудь мене», «Величальна Таврійській землі», «Волиняночка», «Подяка долі» на слова Наталі Коломієць; «Яблуневий цвіт», «Догодила», «Односельці» на слова Василя Шаройка; «Дві дівочі мрії» на слова Олександра Сердюка; «Яблонька» на слова Леоніда Марченка; романс «Скрипка» на слова Марка Боянжу; «Губи мої, губоньки» на слова В. Плоткіна, «Дорожная песня» на слова Володимира Шпунта.

Щаслива доля і у пісень композитора, які співають артисти Херсонської філармонії: заслужена артистка України Наталя Лелеко, заслужений артист України Віктор Гурба, Михайло Дядченко, Зінаїда Колісніченко...
Коли В. Стеренок познайомився із Марком Боянжу, ним був написаний цикл пісень «Юность трудовая», а згодом створюється романс «Скрипка», який уперше виконала Наталія Лелеко.

Нині у творчому доробку композитора є близько 200 пісень, опублікованих у збірниках «Моя пісня до тебе летить» (Херсон: Просвіта, 2002), «Чиста криниця» (Херсон: Полі-Друк, 2008), збірнику «Дитячі пісні» (Херсон: Полі-Друк 2004) та записаних на компакт-диску «Джерела», у колективному збірнику пісень (Росія), збірнику пісень, виданих УВС (Київ) та у багатьох газетах і журналах.

Із 1992 року В.П. Стеренок член музичної Спілки України.

Своєрідною емблемою творчого доробку митця може стати улюблений музичний інструмент — баян та степовий жайвір, співун нашого краю — Херсонщини.

Вхід