Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
17.08.2017 08:18

100 років журналу "Український театр"
Ювілейним став 2017 рік для найдавнішого видання – журналу «Український театр». Історія...

14.08.2017 13:15

Молодіжне дозвілля
Суботній спекотний день не став на заваді хлопцям і дівчатам з громадської організації «Арктур...

09.08.2017 06:56

Календарно-обрядовий цикл серпня
Всім, кому дороге минуле нашого народу, його прадавні корені, нагадуємо, що серпень багатий на свята...


Гість | Увійти
Версія для друку

Цегляр Яків Самійлович

Український композитор і педагог.

Цегляр Яків Самійлович народився 29 лютого 1912 р. в Києві, в єврейській сім'ї. Працював на заводі «Ленінська кузня» і в цей же час вчився на режисерському факультеті музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка. У 1939 році закінчив музичне училище в Києві. Вчився в консерваторії Києва і одночасно викладав в музичній студії в містечку Лозоватка в Черкаській області.

На початку війни був мобілізований у винищувальний батальйон, що ніс охорону різних установ, потім в стрілецький полк. Потім направлений керівництвом на Кавказ. Служив на Закавказзі при Будинку Червоної Армії на посаді начальника відділу червоноармійської художньої самодіяльності Закавказького фронту. Писав пісні для діючої армії.

Нагороджений медалями «За оборону Кавказа», «За перемогу над Німеччиною». Після війни працював редактором на київській студії науково-популярних фільмів. Вів творчу композиторську діяльність. Автор семи оперет, пісень, балад, музики до кінофільмів, ораторії «Єврейська трагедія», опери «Праведники».

Член Союзу композиторів України, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1972), Народний артист України, двічі нагороджений медалями «За трудову відмінність».

Твори:

  • оперети - «Бажаємо щастя» (1957), «Гість із Відня» (1960), «Дівчина і море» (1965), «Щасливий долі поворот» (1980),
  • музичні комедії - «Весь світ і навіть більше» (1967), «Відставний жених» (за твором Г. Квітки-Основ'яненка, 1983), «Сватання на Гончарівці» (1983);
  • вокально-симфонічні твори
    • для голосу з орк. - поема «Любов поета» (1962), кантата «Безсмертному Кобзареві» (1963, 2-а ред. 1972),
    • для колоратурного сопрано з орк. -«Концертний вальс» (1975), ораторія «Еврейська трагедія» (сл. М. Рильського і Дм. Павличка, 1991, оперний варіант «Це мої діти», 1992);
  • для симфонічного оркестру - сюїти з власних оперет і муз. комедій, вальс «Золоті вогні» (1964), ноктюрн «Зорі над Дніпром» (1969) та ін.;
  • камерно-інструментальні твори
    • сюїти: для струнного квартету (1944), для скрипки з оркестром;
  • для фортепіано - 2 прелюдії (1971), Варіації;
  • хорові сюїти й хори;
  • романси -«Галька», «Хмільна» (обидва на сл. О. Марунич), «Безсонна ніч» (сл. Ю. Каплана, 1949), та ін.;
  • цикли пісень, сатиричних мініатюр;
  • обробки народних пісень;
  • музика до театральних вистав, кінофільмів.

Помер 11 лютого 2008

Інформація з Вікіпедії

Вхід