Груша в полях

1. В степу широкім в спеку й холоди,
Одним-одна стоїть старенька груша,
Як я іду у парки і сади,
Її самотню пам’ятати мушу.

Приспів:
Стоїть вона у споминах моїх,
Овіяна блакиттю і вітрами,
І перейшовши в світі сто доріг,
Я прихилюсь до груші як до мами.

2. Обвітрена, задивлена на шлях,
Вона мені нагадує матусю,
Що виглядала, ждала у полях,
Коли ж то я додому повернуся.

Приспів

3. Нехай пробачать парки і сади,
Тінисті заворожені алеї,
Прослалися життя мого сліди,
Навік навколо груші отієї.

Приспів

(mp3, 1.7 Mb)