Сайт Відділу документів з мистецтва є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
17.08.2017 08:18

100 років журналу "Український театр"
Ювілейним став 2017 рік для найдавнішого видання – журналу «Український театр». Історія...

14.08.2017 13:15

Молодіжне дозвілля
Суботній спекотний день не став на заваді хлопцям і дівчатам з громадської організації «Арктур...

09.08.2017 06:56

Календарно-обрядовий цикл серпня
Всім, кому дороге минуле нашого народу, його прадавні корені, нагадуємо, що серпень багатий на свята...


Гість | Увійти
Версія для друку

Майже кожна людина в дитинстві займається танцями. Але з часом, коли це потребує більших зусиль, часу та наполегливості, не кожен знайде в собі сили підвищувати та вдосконалювати свою майстерність. І тільки деякі в майбутньому стають професіоналами та кваліфікованими працівниками в галузі хореографічної майстерності. Одним з таких є заслужений працівник культури України Василь Васильович Чуба.
Він народився 24 вересня 1949 року в м. Бериславі Херсонської області в сім'ї робітника. Свої дитячі роки провів на берегах сивого  Дніпра-Славути.  Чудова  природа  й  бурхливі  дніпровські  плавні завжди дивували хлопця, а згодом вплинули на вибір ним сфери діяльності, формування його естетичних поглядів, бо він ще змалку мав схильність до народної творчості, зокрема до хореографічної.
"Явдохо, що в тебе за синок, на місці не сидить, все пританцьовує, аж горить", - саме так казали люди про Василька його батькам. Маючи жвавий інтерес до танців, почав займатися хореографією ще в молодших класах. Брав участь у шкільних концертах, але цього було замало, і він вступив до танцювального гуртка районного палацу культури. Згодом, разом зі знайомством із танцювальним мистецтвом, з'явився інтерес до театрального мистецтва. Годинами тренувався й набував майстерності, власної манери виконання танку, завдяки чому виникло бажання стати артистом, а в майбутньому - керівником танцювального колективу.
На той час районний відділ культури В. Чубі як активному учаснику і переможцю конкурсів та оглядів художньої творчості запропонував працювати завідувачем Суханівського сільського клубу. В. Чуба організовує танцювальний, а згодом драматичний гуртки, відчуває, що для роботи з людьми, зокрема педагогічної, не вистачає досвіду й знань, тож самостійно вивчає літературу з хореографії, розбирає рухи, вправи по записам - йде процес самовдосконалення, накопичуються знання як педагога, так і хореографа-постановника.
Через рік (1967 р.) вступив до Херсонського училища культури за спеціальністю "Керівник танцювального колективу". Там Василь Васильович познайомився з творчою, цілеспрямованою людиною, заслуженим працівником культури України Тамарою Пилипівною Ерліх. Саме вона відіграла величезну роль у становленні поглядів В. Чуби та закладенні педагогічних основ його діяльності.
З 1969 року, навчаючись, почав працювати на посаді балетмейстера дитячого колективу Херсонського будинку культури суднобудівників. По закінченні училища у наступному 1970 р. продовжував творчу  та  педагогічну  діяльність у  славнозвісному заслуженому  ансамблі  танцю "Світанок" Палацу суднобудівників, яким керував Адольф Уманов.
Вісім років напруженої творчої репетиційної роботи пов'язані саме з цим колективом. Ставши солістом, В.В. Чуба робить свої перші педагогічні кроки з дитячим колективом, а з 1971 року працює репетитором заслуженого ансамблю "Світанок".
Важливу роль у формуванні поглядів В. Чуби як педагога й хореографа відіграли гастролі, знайомства з іншими творчими колективами різних міст, областей, республік, країн (Миколаїв, Одеса, Київ, Італія).
Свою практичну діяльність продовжив у 1974 році в Херсонському Палаці культури текстильників, очоливши хореографічну студію. А з 1976 року почав працювати артистом балету та педагогом-репетитором вокально-хореографічного ансамблю "Дніпрянка" Херсонської обласної філармонії. Вів клас вдосконалення хореографічної майстерності, який, крім учасників ансамблю, із задоволенням відвідували артисти балету, що працювали в естрадній групі філармонії.
1980 року за сімейними обставинами довелося залишити велику сцену і два роки працювати керівником дитячого колективу в Херсонському палаці суднобудівників.
Роботу балетмейстера першої категорії у Палаці культури текстильників в народному ансамблі танцю "Таврія" було розпочато вже з квітня 1983 року. Це був важкий час. Через три місяці повинен був відбутися захист та підтвердження звання народного колективу, тому і працювати водночас постановником хореографічних композицій і брати участь в їх виконанні було дуже важко.
За відносно короткий проміжок часу було здійснено такі постановки: "Веснянка", "Романс", "Революційний етюд", "Український народний танець", "Херсонський гопак", угорський танець "Чардаш", "Трудова Херсонщина", "Ось під вишнею", "Чумарочка", "На схилах Дніпра", "Солдатська полька", "Російський танець з хустинками", "Життя і смерть", хореографічний триптих "Чекати на тебе", "Переяслівка", "Буковинський весільний", "Херсонська кадриль", "Козацький похід", танці до театральних вистав та новорічних свят. Хореографічні твори "Чекай мене", "Горлиця", "Очерет" визнавались журі конкурсів кращими балетмейстерськими роботами.
Ансамбль "Таврія" багаторазово презентував хореографічне мистецтво Херсонщини в Угорщині, Монголії, Болгарії (1986-1987 рр.), став Лауреатом фестивалю "Дні культури в Монголії", за що отримав почесну грамоту. "Таврія", очолювана В. Чубою, була неодноразовим переможцем на обласному конкурсі хореографічних колективів "Херсонщини весняні візерунки"; Лауреатом Всесоюзних оглядів самодіяльної художньої творчості трудящих.
За успіхи в розвитку самодіяльного мистецтва В.В. Чуба був неодноразово нагороджений медалями, а в 1991 році Указом Президії Верховної Ради України Чубі Василю Васильовичу було присвоєно почесне звання "Заслужений працівник культури України".
Здавалося, тепер все лише починається, проте розпад СРСР, занепад економіки послабили інтерес до хореографічного мистецтва та негативно вплинули на розвиток танцювальних колективів, які в більшості випадків залишилися без підтримки та належної матеріальної бази. Подібна доля спіткала й Народний ансамбль танцю "Таврія".
З 1993 року В.В. Чуба був переведений на роботу до школи-ліцею № 58 м. Херсона завідувачем кафедри хореографії. На час приходу його на цю посаду кафедра не мала необхідного обладнання та умов для повноцінного функціонування. Тому роль В.В. Чуби не лише як педагога, але й вихователя, організатора була винятковою. Було зрозуміло, що працювати без роздягалень, станків для дітей неможливо, тому за матеріальної підтримки батьків з'явився перший обладнаний дзеркалами та станками клас, розширилася костюмерна кімната, створені сприятливі умови для навчання й виховання ліцеїстів. Паралельно велися пошуки кваліфікованих викладачів, формувався репертуар майбутнього колективу. До роботи залучалися провідні фахівці хореографічного мистецтва Херсонщини: А.Є. Рехлицька, Н.А. Воловчик. Н.В. Терешенко. С.Ю. Богданов.
У березні 1993 році було засновано ансамбль «Чубарики», який вже через півроку став переможцем обласного конкурсу хореографічних колективів і відстояв звання зразкового ансамблю танцю.
У 1998 році В.В. Чубу запросили на роботу до Херсонського державного педагогічного університету за сумісництвом. А вже з 1999 року він очолив кафедру хореографії.

З метою створення та популяризації хореографічних творів, пошуку нових яскравих балетмейстерських робіт та молодих талановитих виконавців, поновлення репертуару аматорських хореографічних колективів, кафедрою було підготовлено і проведено конкурси-фестивалі - "Лельник" (1998 р.), "Пробудження'" (2000 р.), "Натхнення" (2002 р.).
Художні колективи відрізнялись оригінальністю та самобутністю в популяризації унікальних зразків народної творчості, засвоєних із класичного вітчизняного й зарубіжного репертуарів, про що свідчать досягнення високих місць у конкурсах та фестивалях хореографії.

Сьогодні професор В.В. Чуба продовжує свою творчу діяльність на кафедрі хореографії Херсонського державного університету, допомагає в підвищенні й вдосконаленні викладацького рівня молодих викладачів, працює над розширенням та ростом творчих колективів, народженням та вихованням майбутніх хореографів, очолює творчу лабораторію з хореографічної майстерності.

Відповідальність, талановитість, вимогливість до себе і колег, професіоналізм, пошук нових ідей, вміння вирішувати проблеми, готовність надати допомогу всім, кому вона потрібна – це складова справжнього лідера колективу, яким і є Василь Васильович Чуба.

(Основу тексту було взято зі статті Чабан Н.І., Неветос І.В. Знай наших! // Печатное слово: информ.-метод. журн. изд. ХГУ - Херсон : ХГУ, 2003 г. - № 5. - С. 5-8.)



Вхід