«Будинок "Слово". Нескінчений роман» – український художній фільм, що розповідає про долю української інтелігенції доби Розстріляного відродження та трагічні події, які пережили письменники, поети й художники 1920–30-х років у Харкові. Історія створена на мотивах реальних подій, коли творчу еліту зібрали в одному будинку задля контролю та примусу до творчості в дусі радянської системи. Стрічку знято у 2021 році. Світова прем'єра відбулась 2021 року на 37-му Варшавському кінофестивалі. Українська прем'єра пройшла у Чернівцях 17 червня 2022 року на фестивалі «Миколайчук OPEN». В прокаті – з 9 травня 2024 року. За перші три тижні українського прокату фільм зібрав понад 12,8 млн грн касових зборів. З 11 вересня 2025 року стрічка доступна для перегляду на платформі SWEET.TV. У квітні 2025 року відбулися повторні покази та міжнародні презентації, зокрема в Японії.
Історична драма «Будинок "Слово". Нескінчений роман» знята Тарасом Томенком за сценарієм, написаним ним спільно з Любов'ю Якимчук. «Після повномасштабного вторгнення є величезний запит на інформацію про покоління 20-х, про Розстріляне відродження... Можливо, хтось у фільмі вперше почує ці імена літераторів. Я сподіваюсь, що поширення інформації про це покоління будуть продовжуватися. Сподіваюсь, що після фільму люди захочуть прочитати когось з цих авторів», – впевнена Л. Якимчук.
Сюжетна лінія
Події фільму розгортаються наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років у Харкові, в кооперативному будинку «Слово», зведеному для українських письменників за наказом Сталіна. Молодий поет-початківець Володимир Акімов поселяється серед відомих митців – Миколи Хвильового, Леся Курбаса, Павла Тичини, Володимира Сосюри та інших. Спочатку його сприймають як невдаху, однак згодом він несподівано здобуває літературний успіх і власну квартиру в «Слові». З’ясовується, що цей успіх – результат співпраці Акімова з представниками радянських каральних органів. Він погоджується шпигувати за мешканцями будинку, використовуючи систему таємного прослуховування, і поступово перетворюється на знаряддя тотального контролю та страху. Його кар’єрне зростання відбувається паралельно з репресіями, арештами й моральним занепадом творчої спільноти.
На тлі Голодомору, цензури й знищення свободи слова Микола Хвильовий переживає глибоку внутрішню кризу, працюючи над романом про свою епоху. Усвідомлення трагедії та безвиході приводить його до фатального рішення. Після його смерті будинок «Слово» остаточно перетворюється з осередку культури на символ зламаних доль. Фінал стрічки показує нищення української інтелігенції: арешти, розстріли, божевілля, моральну капітуляцію тих, хто пристосувався до режиму. На екрані з’являються імена репресованих мешканців будинку, як нагадування про знищене покоління Розстріляного відродження.
Стоп-кадри з фільму «Будинок "Слово". Нескінчений роман». Фото: Кіноріум
Акторський склад
У фільмі знялися як провідні українські актори, так і талановиті партнери, що втілюють образи українських художників і письменників тієї доби: В’ячеслав Довженко – роль Миколи Хвильового, Станіслав Сукненко – роль Леся Курбаса, Марина Кошкіна – роль Галі, Юрій Одинокий – офіцер НКВС, Андрій Май – роль Володимира Сосюри, Юлія Чепурко – Марія Сосюра, Костянтин Темляк – Павло Тичина, Валерія Ходос – Рая Троян та ін.
Головну роль у фільмі – роль Володимира Акімова (агент НКВС) – зіграв актор Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра і Київського академічного театру «Золоті ворота» Дмитро Олійник.
Актор театру і кіно Дмитро Олійник. Фото: К. Козинська
«Я погодився, як тільки прочитав сценарій, а він мені надзвичайно сподобався. Для кожного актора – це одна з мрій: зіграти якусь таку значну роль. Це такий матеріал, над яким працювати було варто і цікаво. Це велике кіно, великий виклик – одна з головних ролей; і це справді одна з мрій для будь-кого з акторів. Я без роздумів погодився одразу на проби і був дуже щасливий, коли мене затвердили… Власне, коли я потрапив на проби, тоді тільки й дізнався про сам Будинок «Слово». Я знав про митців Розстріляного відродження, читав їхні твори, але я не знав про існування самого будинку, де вони всі разом жили. І це мене дуже вразило, тому що як – ну, це неможливо», – поділився Дмитро.
Актори фільму в головних ролях. Фото: Кіноріум
Музичне оформлення
Автором саундтреку художнього фільму «Будинок "Слово". Нескінчений роман» стала українська композиторка Алла Загайкевич. Її музика працює на створення потрібної атмосфери – стриманої, глибокої й емоційно підкресленої, що допомагає глядачу краще відчути напругу часу, психологічний стан персонажів і історичну драму, яку розповідає фільм. Для офіційного трейлера використано композицію гурту «NAZVA».
Варто зазначити, що українське творче об'єднання «МУР», засноване з метою розказати українцям про трагедію репресованих митців, створило окремий музичний альбом / сценічний музичний проєкт «Ти [Романтика]», натхненний темою Розстріляного відродження та постатями мешканців будинку «Слово». Цей проєкт існує паралельно до фільму.
Нагороди
На Міжнародному кінофестивалі у Кошицях, що проходив у червні 2022 року, стрічка отримала нагороду «Найкращий ігровий фільм».
У листопаді 2022 року – одразу чотири нагороди на Міжнародному кінофестивалі «I Will Tell» (Флорида, США):
- Найкращий повнометражний фільм – режисер Тарас Томенко.
- Найкраще звукове оформлення – композитор Алла Загайкевич.
- Найкраща чоловіча роль – Дмитро Олійник.
- Кращий актор другого плану – В'ячеслав Довженко.
1 червня 2024 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Єпіфаній зустрівся у своїй резиденції з творцями фільму і відзначив їх та меценатів стрічки церковними нагородами.
«Зараз значення популяризації нашої культури, зокрема й важливого і трагічного періоду Розстріляного відродження, складно переоцінити. Адже той самий ворог знову хоче знищити нас як окрему націю й привласнити усе наше історичне, духовне та культурне надбання. Тож наш обов’язок – не дозволити цьому статися, а зберегти і примножити національну спадщину та передати її майбутнім поколінням», – сказав Блаженніший владика на церемонії нагородження.
Митрополит Київський і всієї України Єпіфаній у своїй резиденції з творцями фільму. Фото: вебсайт «Православна церква України»
Цікаві факти
Робота над фільмом тривала близько10 років.
Фільм є частиною масштабного проєкту. Раніше Тарас Томенко випустив однойменну документальну стрічку (2017) «Будинок "Слово"». За словами творчої групи, художнє кіно не є продовженням документального, а містить багато цікавого й має інші акценти. Фільми неоднакові, немов два погляди з різних ракурсів на одну тему.
Для сценарію використовувалися розсекречені архіви СБУ та особисті листи письменників.
Сьогодні цей фільм звучить максимально гостро. Він проводить прямі паралелі між подіями 1930-х років та сучасною війною росії проти України. Це нагадування: ворог не змінив своїх методів, він так само намагається знищити нашу культуру, мову та еліту. «Будинок "Слово". Нескінчений роман» нагадує, що історія культури – це не лише перелік імен та дат, а, передусім, долі людей, які творили в умовах тиску й небезпеки. Повертаючи ці історії в сучасний культурний простір, українське кіно допомагає зберегти пам’ять і переосмислити минуле.
