Постер фільму «Дисидент». Фото: Кіноріум
Фільм «Дисидент» (2024) – це українська історична драма, яка звертається до складних сторінок радянського минулого та боротьби за свободу. Режисери-постановники стрічки: Станіслав Гуренко та Андрій Алферов, автори сценарію: Олександр Качан, Андрій Алферов та Владислав Мицовський.
Режисери Станіслав Гуренко та Андрій Алферов. Фото: сайт Нове українське кіно
Сюжет
Події відбуваються в період згортання «хрущовської відлиги». Радянські війська вдираються до Чехословаччини, щоб придушити «Празьку весну», а в самій Україні посилюється русифікація та репресії проти інтелігенції. Головний герой опиняється в епіцентрі цих подій, коли ілюзія «свободи» остаточно зникає.
У центрі сюжету – Олег, патріот і колишній боєць УПА. Він пройшов крізь жахи радянських таборів і повернувся до Києва, намагаючись знайти своє місце у мирному житті. Він хоче просто бути зі своєю дружиною Віленою, працювати та жити «як усі».
Проте система не відпускає його, через табірне минуле він не може знайти гідну роботу. Колишній повстанець залишається «під прицілом» спецслужб, що робить його життя нестерпним.
Головна драма фільму – це внутрішня боротьба Олега. Він бачить, як навколишній світ пристосовується до брехні: друзі мовчать, сусіди доносять, а рідна країна втрачає свою ідентичність. Герой постає перед вибором: змиритися, зламати власні принципи та вижити заради родини, або залишитися вірним собі, навіть якщо це коштуватиме йому життя.
Поступово Олег втрачає надію на те, що систему можна змінити шляхом діалогу чи прихованого опору. Його втома від постійного страху та приниження перетворюється на рішучість.
Образ Олега є художнім втіленням реальної долі Василя Макухи. Сюжет веде глядача до кульмінаційної точки – рішення героя здійснити акт самоспалення. Це не просто акт відчаю, а свідомий, останній політичний жест, покликаний «розбудити» суспільство та привернути увагу світу до окупації Чехословаччини та нищення України.
Стрічка глибоко досліджує психологію людини в умовах тоталітарного режиму, показуючи ціну особистого вибору, самопожертви та боротьби за свободу, навіть тоді, коли шансів на перемогу майже не залишається. У фільмі майстерно поєднано кольорові архівні кадри з оригінальними сценами, занурюючи глядача у події того періоду. Фільм завершується не як поразка, а як трагічна перемога духу над системою, яка здатна вбити тіло, але не ідею.
Кадри з фільму «Дисидент». Фото: Кіноріум (скріншоти трейлера)
Головного героя, дисидента на ім’я Олег, грає Олександр Прищепа, а його дружину Вілену – актриса київського «Молодого театру» Вікторія Ромашко.
Також ролі у фільмі виконають Віктор Шестаков, Артемій Зеленський, Даша Творонович, Дмитро Ярошенко, Олег Стефан, Руслан Коваль, Василь Мазур, Олександр Ганноченко, Ігор Халізов та ін
Фото: Кіноріум (скріншот)
Окрему роль у стрічці відіграє музичний супровід, який є не просто фоном, а емоційним провідником у часі. Саундтрек до фільму тонко передає настрій періоду «застою». У стрічці звучать як джазові мотиви, так і класичні композиції, що контрастують із тиском радянської дійсності. Музика підкреслює внутрішній розрив героя – від інтимної тиші сімейного побуту до наростаючого тривожного гулу великого міста, що готується до трагедії.
Цікаві факти про фільм
1. Прототипом головного героя кінострічки став Василь Макух. 5 листопада 1968-го біля будинку №27 на столичному Хрещатику він облив себе бензином і підпалив. Протестував проти зросійщення України, введення радянських військ у Чехословаччину.
2. Початкова назва фільму була: «Три місяці до зими»
3. Фільм «Дисидент» створений кінокомпанією JOYFILMS за підтримки Українського культурного фонду, Державного агентства України з питань кіно, Одеської кіностудії, кіностудії імені Олександра Довженка, кінокомпанії AR Content.
Декоративна тарілка, на поверхні якої нанесено постер фільму «Дисидент».
Присутні логотипи, зокрема Державне агентство України з питань кіно та інші партнерські організації, по колу перелік знімальної групи.
Фото: вебсайт Державне агентство України з питань кіно
Світова прем’єра української історичної драми «Дисидент» режисерів Станіслава Гуренко та Андрія Алфьорова відбулася на 42-му Туринському кінофестивалі, який проходив з 22 по 30 листопада 2024 року. Фільм отримав спеціальну відзнаку журі (Jury Special Mention), ставши єдиним українським учасником основної конкурсної програми фестивалю. Туринський кінофестиваль другий за значущістю в Італії після Венеційського. Програма фестивалю фокусувалася на соціальних питаннях, і «Дисидент» ідеально вписався у цю концепцію, підтвердивши високий рівень українського кінематографа.
«Ця нагорода важлива не лише для України, а й для міжнародної аудиторії. Вона є навігатором для глядачів, спонукаючи до роздумів про історію, яка відображає наше майбутнє» – зазначив продюсер стрічки Олександр Омельянов.
Український «Дисидент» тріумфує на Туринському кінофестивалі. Фото: вебсайт Державне агентство України з питань кіно
Український прокат «Дисидента» планується у 2026 році, але точна дата виходу ще не була остаточно оголошена.
«Дисидент» – це глибока історична драма, яка показує складний вибір людини в умовах тоталітарного режиму. Стрічка не лише відтворює події минулого, а й змушує замислитися над ціною свободи, силою переконань і значенням особистого протесту.
Україна продовжує розповідати свою історію світові!
