Постер фільму «Дві сетри». Фото: Кіноріум
Фільм «Дві сестри» («Dwie siostry») (2024) – це драматичне роуд-муві* польського режисера Лукаша Карвовські, створене у співпраці українського та польського кінематографа. Сценарій до фільму написали Лукаш Карвовський та українська сценаристка Ольга Коваленко, що дозволило створити більш автентичне зображення війни в Україні і передати глибину переживань героїнь. Співвиробником стрічки з українського боку стала FILM.UA Group, дистрибутором – FILM.UA Дистрибуція та Кіноманія. Це своєрідна українсько-польська відповідь на оскароносний фільм «Справжній біль» (A Real Pain) із Джессі Айзенбергом і Кіраном Калкіним.
Режисер Лукаш Карвовські розповідає: «Коли почалося повномасштабне російське вторгнення в Україну, до Польщі прибуло багато біженців – переважно жінок і дітей. Ми орендували для попереднього кінопроєкту великий триповерховий будинок. Ми вирішили перетворити його на простір, який міг би вмістити 25-30 осіб, і протягом двох-трьох днів ми прийняли кілька жінок з дітьми з Кривого Рогу. Було дуже щемко бачити цих заплаканих жінок і наляканих дітей, а потім спостерігати, як вони повільно повертаються до життя та оптимізму. Цей досвід був настільки зворушливим, що я відчув, що ми повинні зробити більше, ніж просто запропонувати їм притулок. Так з’явилася ідея фільму «Дві сестри». Під час Каннського фестивалю я познайомився з представниками FILM.UA і поділився цією історією та ідеєю фільму. Так все і почалося».
Режисер Лукаш Карвовські. Фото: Кіноріум
Ідея жанру роуд-муві виникла з бажання показати шлях двох польських дівчат, які спершу майже не усвідомлюють реальності війни, але поступово наближаються до неї разом із розвитком подорожі. Історія рухається від безпечного світу нічного клубу в Польщі до дедалі небезпечніших територій України – згорілих російських танків, зруйнованого Ірпеня та Харківщини, де героїні вже стикаються з окупантами. Режисер свідомо уникав надмірної жорстокості у стрічці, залишивши лише одну особливо важку сцену, пов’язану зі спробою насильства над сестрами. Таким чином фільм торкається страшної реальності війни, не перетворюючи її на експлуатацію травми.
Сюжет
Це драматична історія Яшміни та Малгожати, зведених сестер, які давно втратили зв’язок і живуть у кардинально різних світах. Яшміна – емоційна бунтарка, яка марнує життя в рок-клубах Варшави, звикнувши тікати від реальності. Малгожата, навпаки, загрузла в сімейній рутині та глибокій внутрішній втомі. Між ними лежить прірва минулого: Яшміна була батьковою улюбленицею, тоді як Малгожата роками потерпала від його відстороненості, накопичуючи образу.
Усе змінює сповіщення з України: їхній батько-волонтер дістав важке поранення поблизу лінії фронту. Попри взаємні образи та розбрат, сестри вирушають у спільну подорож до охопленої війною країни, щоб знайти й повернути його додому.
Цей шлях перетворюється на небезпечне роуд-муві крізь зону бойових дій. Поломка авто, переповнені потяги, виснажливі піші переходи та зруйновані міста змушують героїнь побачити війну без прикрас, а не через екран телевізора. Україна постає перед ними країною болю й руйнувань, але водночас – неймовірної сили, людяності та солідарності. Зустрічі з українцями, які щодня виборюють своє життя, змушують сестер переосмислити власні цінності.
Війна стає не просто тлом, а жорстоким каталізатором змін. Проходячи крізь випробування, Яшміна та Малгожата нарешті долають багаторічне відчуження та вперше по-справжньому чують одна одну. Сильна драматична лінія стрічки вдало балансує з тонким, зрозумілим гумором, а динамічна зйомка бездоганно передає шалений ритм та непередбачуваність цієї подорожі.
