«Редакція» (2021). Художній фільм Романа Бондарчука, який поєднує соціальну драму, іронію та елементи детективу. Стрічка показує південне українське місто (впізнавану Херсонщину) як простір, де правда стає товаром, а журналістика – небезпечною справою. Бондарчук створює кінопритчу про стан суспільства на межі між постправдою й прозрінням, між страхом і свободою. Фільм знято на реальних локаціях Херсонської області ще до повномасштабного вторгнення. Тепер ці кадри мають подвійне значення: вони стали візуальною пам’яттю про мирний край, який невдовзі пережив окупацію й руйнування. «Редакція» сьогодні сприймається як передвоєнний портрет Півдня, що попереджає: байдужість і брехня всередині суспільства можуть бути не менш руйнівними, ніж агресія зовні. Стрічка говорить про фейки, замовчування й цензуру – речі, які згодом стали одним із інструментів російської агресії. Бондарчук досліджує, як маленьке місто відображає хвороби великої держави: корупцію, зневіру, підміну понять. Природа як свідок. Палаючий ліс – символ спаленої правди, екології душі й довкілля. У фільмі багато символізму, який після 2022 року набув нового звучання – наче передбачення війни. Фільм став свідченням того, що війна за правду почалася задовго до 2022 року – у словах, медіа, суспільній байдужості.
Кадр з фільму «Редакція» . Фото: Arthouse Traffic
Сьогодні цей фільм не просто історія про провінційного журналіста, а алегорія про країну, яка вчиться бути чесною із собою, навіть коли навколо палає світ.
«Тихий терор. Хроніки пекла» (2023) – український документальний фільм, який розповідає про життя мешканців Херсона та прилеглих населених пунктів під час російської окупації. Режисерка та сценаристка: Єлизавета Татарінова. Це другий фільм у волонтерському проєкті «Хроніки пекла» (перший був присвячений Маріуполю). Стрічка розкриває реалії окупації, які сильно відрізнялися від картинки «мирного життя», яку намагалася створити російська пропаганда. Назва «Тихий терор» підкреслює, що жахіття часто відбувалися не від відкритих бойових дій, а від викрадень, катувань, погроз і залякувань у підвалах та інформаційної ізоляції. Фільм містить свідчення херсонців, яким вдалося виїхати з окупації. Героями стали журналісти, волонтери, активісти, а також звичайні мешканці, які пережили переслідування та тортури. Він охоплює події від початку повномасштабного вторгнення і до кінця весни 2022 року, коли Херсон ще був окупований.
Автори фільму зіткнулися з великими труднощами при пошуку свідків, оскільки багато хто боявся говорити, маючи родичів або друзів на окупованій території. Через загрозу безпеці, довелося терміново перемонтовувати матеріал і видаляти епізоди з головною героїнею, сім'ю якої почали переслідувати російські спецслужби.
Фільм «Тихий терор. Хроніки пекла» є важливим свідченням злочинів окупантів та незламності українців на Херсонщині.
Елизавета Татарінова, режисерка документального фільму «Тихий терор. Хроніки пекла». Фото: Медіацентр Україна
«Нескорений Херсон» (2023). Документальний фільм режисера Устина Данчука. Стрічка про роботу херсонських журналістів. З початку повномасштабного вторгнення кореспонденти медіаплатформи «Вгору» фіксували все, що відбувалося в місті. Разом із херсонцями вони пережили захоплення обласного центру росіянами, мітинги, окупацію та звільнення рідного міста. У фільмі зібрані унікальні кадри, які показують, якими були для Херсона та його жителів 2022-23 роки. Журналісти медіаплатформи «Вгору» продовжують працювати в Херсоні – документують наслідки обстрілів, повені, яку спричинив теракт на Каховській ГЕС, розповідають світові історії про нескорене місто та його незламних жителів. Їхня мета, розповісти більше про рідний Херсон, а злочини росіян були задокументовані якомога детальніше. «Нескорений Херсон» – це зізнання в любові рідному місту. Його жителі щодня живуть у небезпеці, та попри все, долають труднощі, не втрачають оптимізму, вірять у перемогу та роблять усе можливе, аби їхнє місто продовжувало жити. Херсон залишається живим завдяки волонтерам, комунальникам, водіям маршруток, продавцям у магазинах. усім містянам, які доводять щодня, що Херсон це місто незламних людей.
Мітинг проти окупації у Херсоні, березень 2022 р. Фото: Олександр Корняков
«Херсон: рік після звільнення» (2023). Документальний проєкт МВС України, присвячений річниці звільнення Херсона від російської окупації. У стрічці показано – як місто і Херсонщина змінюються за рік після деокупації: руйнування, історії людей, робота правоохоронців і інших служб. Документальний фільм МВС України під назвою «Херсон: рік після звільнення» був презентований 11 листопада 2023 року, до річниці деокупації міста. Цей проєкт висвітлює роботу правоохоронців та рятувальників у звільненому Херсоні, відображаючи їхню відданість та професіоналізм у складних умовах.
МВС випустило фільм про деокупацію Херсонщини. Фото-колаж 24 Каналу
«Херсон. Сафарі на людей» (2025). Гостросоціальний документальний фільм, створений американською журналісткою Заріною Забріскі. Режисерка Заріна Забріскі (яка переїхала до Херсона і жила там, щоб висвітлювати події) працювала з українськими фахівцями, зокрема, оператором, фотографом Олександром Андрющенком та режисером монтажу Артемом Цинським.
Стрічка розповідає про життя цивільного населення міста-героя Херсона під час повномасштабної російської агресії, акцентуючи увагу на період після його звільнення, коли місто перетворилося на прифронтову зону постійного терору. Назва відображає реальність, у якій російські війська щоденно і хаотично обстрілюють цивільну інфраструктуру та населення, часто використовуючи дрони для «полювання» на мирних жителів. Це перетворює життя в місті на смертельно небезпечний «тир».
Фільм охоплює повну хронологію подій: вторгнення та окупація, спротив херсонців, екоцид (підрив Каховської ГЕС), постійна загроза та терор дронами. У фільмі немає акторів, лише самі мешканці Херсона, які діляться особистими історіями виживання, втрат та незламності. Журналістка опитала десятки містян. Попри трагічні події, режисерка наголошує, що це не традиційний «військовий» документальний фільм. Основна увага приділяється тому, що залишається незламним: мистецтву, надії, гумору, волонтерству та бажанню жити. У фільмі є символічні танцювальні секвенції, хореографовані під обстрілами.
Фільм був створений з метою підвищити обізнаність міжнародної аудиторії про російські злочини проти цивільного населення Херсона.
Постер з сайту khersonhumansafari.com
«Херсон: Сафарі на людей» – документальний фільм, який варто подивитися кожному. Ця стрічка – це 72 хвилини історії міста-Героя Херсона у час великої війни. Йдеться про початок повномасштабного вторгнення рф, російську окупацію, довгоочікуване звільнення та постійні російські удари, а також про життя, яке триває попри все ... Місто, яке перетворилося у тир, де з неба на мирних жителів полюють дрони. Ніякої сенсації. Це нинішня реальність Херсона і людей, які відмовляються здатися», – Голова ХОВА О. Прокудін.
«Рік. Херсон» (2023), режисер Дмитро Комаров.
Це трьохсерійний документальний проєкт з його авторського циклу «Рік», прем'єра якого відбулася на каналі «1+1 Україна» у листопаді 2023 року і була присвячена річниці звільнення правобережної частини Херсонської області та міста Херсон від російських окупантів.
Комаров був одним із перших журналістів, хто потрапив до звільненого Херсона у листопаді 2022 року, зафільмувавши неймовірне відчуття перемоги та свята на головних площах. Фільм порівнює ці унікальні кадри з тим, як виглядає місто і як живуть люди через рік, під постійними обстрілами з лівого берега Дніпра. У фільмі представлені історії незламних місцевих жителів, які пережили жахи окупації, катування, знущання, а тепер змушені жити під щоденним вогнем. Журналіст поспілкувався з військовим керівництвом, яке брало безпосередню участь у звільненні правобережжя Херсонщини, зокрема з командувачами ОК «Південь» Андрієм Ковальчуком та ОСУВ «Таврія» Олександром Тарнавським. Вони поділилися раніше невідомими подробицями тих подій, розповіли про хитрощі Сил Оборони та причини частих ударів по Чорнобаївці. Також, у фільмі показано Антонівський міст та розбиту переправу, якими втікали російські війська, і розповів про життя в окупації, «референдум» та ставлення місцевих жителів.
Фільм «Рік. Херсон» демонструє як емоційний підйом після деокупації, так і важку, небезпечну реальність життя у прифронтовому місті.
