Деякі книжки ми пам’ятаємо не лише за історіями, а й за малюнками, які колись відкривали нам дивовижний світ казок. Знайомі персонажі, кумедні звірята, загадкові пригоди та затишні українські оселі – усе це оживало на сторінках дитячих видань завдяки таланту художників-ілюстраторів. Однією з таких мисткинь була Валентина Григорівна Мельниченко, чиї роботи стали частиною історії української дитячої книжки.
Валентина Мельниченко народилася 1 листопада 1946 року в Києві. Її шлях у мистецтво розпочався ще в юності: у 1962–1964 роках вона навчалася в художній студії Наума Осташинського, а вже 1965 року сама викладала там малюнок. У 1971 році закінчила Київський художній інститут, де навчалася в майстерні видатної української художниці Тетяни Яблонської. У 1979 році стала членкинею Національної спілки художників України.
Валентина Мельниченко в студентські роки. Фото в сучасній цифровій обробці (фото оригіналу в Insagram : dark_academia_ua)
Основною галуззю творчості В. Мельниченко була книжкова графіка. Вона співпрацювала з київськими видавництвами «Веселка» та «Освіта», створюючи художнє оформлення книжок для юних читачів.
Художній стиль мисткині самобутній, упізнаваний та сповнений глибокого національного колориту. Її малюнки вражають яскравістю кольорів і надзвичайною деталізацією. Персонажі художниці наділені виразними, живими характерами, часто з почуттям легкого гумору, і обов’язково вбрані в традиційний український одяг. Майстриня детально змальовує фрагменти українського побуту, його окремі декоративні елементи, відтворює рослинний світ української природи. Відтак її ілюстрації не лише допомагають зрозуміти суть твору, а й водночас легко і гармонійно занурюють маленьких читачів в українську культуру. Її талант знаходив вияв не лише в книжковій графіці, а й на сторінках дитячої періодики. Художниця співпрацювала з журналами «Малятко» та «Барвінок», а також брала участь в оформленні дитячих книг-календарів.
Обкладинка дитячого журналу та фрагменти ілюстрацій В. Мельниченко зі збірки «Барвінок» (1977). Фото: Педагогічний музей України Національної академії педагогічних наук України
Творчий доробок Валентини Григорівни Мельниченко – це цілий світ дитячої літератури, наповнений казковими пригодами, веселими персонажами та поетичними образами. Художниця майстерно поєднувала слово й малюнок, перетворюючи кожне видання на маленьку мистецьку історію, що захоплювала дитячу уяву. За роки творчої діяльності вона проілюструвала десятки книжок, збірок українських народних казок, загадок, віршів та оповідань.
Фрагменти ілюстрацій В. Мельниченко з книги «Українські народні казки» (1985). Фото: Педагогічний музей України НАПН України
Серед видань, що запам’яталися читачам завдяки її художньому оформленню, – «От так сімеєчка» Бориса Трофимчука (1978), «У бобра добра багато. Вірші та казки» Михайла Стельмаха (1987), «Лісовий ліхтарик» Володимира Кухалашвілі (1978), «Ходи, сонку, в колисоньку» (1983), Кривенька качечка» (1988), «Ріпка. Українська народна казка в обробці Івана Франка» (1984), «Пан Коцький» (1983), «Рукавичка» (1980), «Телесик» (1987), «Календарик-дошколярик» (1987–1994), книги загадок «Реве віл на сто гір» (1989), «Ліз карасик через перелазик» (1984) та ін.
Обкладинки книжок, ілюстровані В. Мельниченко. Фото: Педагогічний музей України НАПН України
Ілюстрації Валентини Мельниченко відкривають перед читачами чарівний світ казок, у якому оживають герої, розгортаються дивовижні пригоди та відтворюються сцени повсякденного життя. Кожен малюнок доповнює літературну оповідь, передає настрій історії й допомагає краще відчути її зміст. Від кумедних звірят до казкових персонажів і знайомих картин українського побуту – у творчості художниці кожен сюжет набуває власного настрою та неповторного образного звучання.
Фрагменти ілюстрацій В. Мельниченко з книги загадок «Реве віл на сто гір». Фото: Педагогічний музей України НАПН України
Фрагменти ілюстрацій з книги загадок «Ліз карасик через перелазик». Фото: Педагогічний музей України НАПН України
Окрім української літератури, В. Мельниченко блискуче інтерпретувала й світову класику, зокрема казку «Червона Шапочка» братів Грімм (1979), адаптувавши європейський сюжет під сприйняття української малечі.
Фрагменти ілюстрацій до казки братів Грімм «Червона Шапочка». Фото: Педагогічний музей України НАПН України
Валентина Мельниченко відійшла у вічність 11 грудня 2005 року у віці 59 років у рідному Києві.
Її життя завершилося надто рано, проте творчість продовжує жити на сторінках дитячих книжок. Створені майстринею ілюстрації зберігають особливу атмосферу дитинства, допомагають казковим героям оживати в уяві читачів і залишаються частиною української книжкової спадщини.
