Інсталяція «Lachen ist verdächtig». Фото: @report. if. ua
З 31 жовтня по 2 листопада 2025 року в берлінській Новій національній галереї проходив фестиваль «Festival of Future Nows 2025». Внутрішні та зовнішні простори музею перетворилися на відкритий простір для художніх зустрічей, експериментів і втілення нових ідей. Нинішній фестиваль об'єднав близько 100 міжнародних художніх проєктів. У насиченій програмі є перформативні, експериментальні та партиципаторні (де глядач стає співтворцем, активно включається й впливає на результат) роботи, що пропонують відвідувачам різноманітні та незвичайні зустрічі як у музеї, так і за його межами. Перформанси, хепенінги, звукові інсталяції, хореографічні постановки, танці, майстер-класи та ненав'язливі, але масштабні інтервенції запрошують до активної участі. У межах фестивалю німецький художник Фабіан Кнехт* представив масштабну інсталяцію, в яку загорнув частину фасаду музею маскувальною сіткою з України.
Фабіан Кнехт* – художник, що поєднує перформанс, інсталяцію та фотографію. Фабіан працює у жанрі «активістського мистецтва». Художник не просто створює об'єкти – він організовує поїздки в Україну з гуманітарною допомогою, а мистецькі проєкти поєднує з реальними діями підтримки.
Художник Фабіан Кнехт. Фото: Galerie Gaillard
«Lachen ist verdächtig» («Сміх викликає підозру») – це інсталяція, що являє собою величезне полотно, зшите з 600 м² маскувальних сіток, зібраних під час гуманітарних поїздок в Україну. Інсталяція була використана для того, щоб обгорнути будівлю Національної галереї в Берліні. Це символічна форма «захисту культури», яка резонує із знищенням інфраструктури в Україні. Використавши українські маскувальні сітки, Кнехт переніс реалії війни у центр європейського культурного простору, створивши роботу, що одночасно захищає і викриває, приховує і відкриває, маскує і нагадує про неможливість забуття. Це не просто об’єкт, а розмова про людяність, відповідальність та взаємну підтримку в часи глобальних потрясінь.
Ідея та концепція
Назва «Lachen ist verdächtig» («Сміх викликає підозру») – сама по собі вже несе глибокий соціально-політичний сенс: Фабіант ставить питання про безпеку, про те, що навіть невинний акт радості може бути небезпечним або небажаним у воєнних умовах. За словами художника, сітки – це не просто маскування, а символ колективної дії, спільної праці та опору.
Символіка та значення
Камуфляжні сітки (приблизно 150 шт.), створені руками цивільних, символізують невидимість, захист і колективну «тканину» опору – процес, у якому люди з війною не просто виживають, а активно реагують на неї через творчість. «Сміх» у назві – це метафора не лише радості, але й опору й витривалості. Кнехт ніби каже: у таких обставинах сміятися – це вже акт непокори, акт людяності, який може лякати агресора.
Сітки виготовлялися в Харкові, Донецьку, Миколаєві, Дніпрі, Києві та на Волині. У відповідь на отримані сітки художник передав українським волонтерам понад 6000 квадратних метрів новітніх європейських маскувальних матеріалів. Тож, обмін сіток між художником і українськими волонтерами має глибоко етичний характер: він підкреслює принцип взаємодопомоги та солідарності.
Інсталяція також спонукає до рефлексії: культурні об’єкти (музеї, мистецтво) – це не просто символи, а живі частини суспільства, які слід захищати навіть у часи війни.
Цікаві факти
Камуфляжні сітки як артматеріал – унікальний світовий кейс. Фабіан Кнехт – один із перших художників, який використав справжні українські маскувальні сітки, як основний матеріал мистецької інсталяції. Автор називає їх «текстилем опору». Ці сітки дійсно рятували життя на фронті, а тепер вони «рятують» культурні інституції символічно. Інсталяцію на фасаді музею побачили десятки тисяч людей. Тільки в Берліні, біля Neue Nationalgalerie, роботу за перші дні побачило понад 30 000 перехожих, адже музей розташований поруч із потужним туристичним маршрутом.
Інсталяція «Lachen ist verdächtig» у квітні 2025 року була також представлена на фасаді одного із музеїв Кракова. Тоді було використано 500 м² маскувальних сіток.
Для багатьох європейців це стало першим дотиком до теми українського волонтерства. В Україні маскувальні сітки виплітають діти, літні люди, переселенці, тому це – не лише військовий інструмент, а й соціальний ритуал єднання, що почався після 2014 року і особливо посилився з 2022-го. Інсталяція демонструє парадокс: маскування стає способом привернути увагу. Камуфляж зазвичай приховує, але тут він робить проблему видимою, привертаючи погляди до війни в Україні.
Інсталяція «Lachen ist verdächtig». Фото: @report. if. ua
Артоб’єкт «Lachen ist verdächtig» нагадує нам, що мистецтво здатне промовляти там, де слова перестають працювати. Воно зшиває реальність війни та реальність мирного міста, змушує європейську публіку побачити те, що зазвичай приховане, і відчути те, що переживають мільйони українців щодня.
Мистецтво Кнехта продовжує своє мовчазне свідчення, об’єднуючи людей навколо ідеї солідарності та спільної боротьби проти забуття. Його інсталяція – це міст між народами, між досвідом війни та досвідом миру, між тим, що ми знаємо, і тим, що маємо усвідомити.
