Поштовий блок «русскій воєнний флот – до дна!». Фото: Укрпошта. Головна пошта країни
У травняі 2024 року «Укрпошта» презентувала чергову сторінку своєї філателістичної хроніки – благодійну марку «русскій воєнний флот – до дна!». Випуск став продовженням серії знакових поштових проєктів, що народжуються з подій війни, перетворюючи біль і спротив на мистецтво, пам’ять і символ незламності.
Ідея створення марки з’явилася як реакція на героїчні операції ЗСУ, ВМС, ГУР та СБУ на Чорному морі – ті, що за два роки зруйнували міф про «другу армію світу» й фактично стерли російську флотилію з акваторії, де ще недавно панували загарбники.
Автором художнього оформлення виступив Віктор Грудаков* – відомий український дизайнер, чиї роботи вирізняються глибиною символіки та влучною пластикою образу.
У його композиції поєднано реальність і метафору. Горіння кораблів не лише документує події – це очищення. Серед диму й розбурханих хвиль відчувається подих гідності: країна, яка відстояла свої води, залишила ворога на дні історії.
На передньому плані – силуети людей, що дивляться на горизонт. Вони – свідки змін, образ народу, який не лише боронить землю, а й перетворює втрати ворога на символи власної сили.
Ліва частина блоку – це своєрідний «реєстр втрат» російського флоту: «Москва», «Саратов», «Мінськ», «Новочеркаськ», «Цезарь Куніков», «Ростов-на-Дону», «Сергій Котов», «Рятувальник Василь Бех» – назви, що стали морськими могилами. Їхні силуети, відзначені галочками, нагадують про те, що навіть сталь не вічна, коли стоїть проти свободи. Для марки використаний шрифт UAF Sans, який був спеціально розроблений Дмитром Растворцевим** для Збройних Сил України.
«Саратов» (24.03.2022)
Великий десантний корабель типу Tapir / Alligator, що належав до Чорноморського флоту рф, зустрів свій кінець у порту Бердянськ. 24 березня 2022 року там пролунав вибух, який розтрощив тишу окупованої гавані. Вогонь охопив палубу, боєприпаси детонували, а хвилі змили сліди – лише димова хмара нагадала, що сталь теж має межу. «Саратов» став однією з перших гучних втрат ворога на морі.
«Москва» (13.04.2022)
Флагман Чорноморського флоту, символ радянської величі, втратив гордість у квітневих хвилях. 13 квітня 2022 року українські ракети «Нептун» перетворили його на уламки. Наступного дня корабель затонув. Цей момент став водорозділом – не лише у війні, а й у самій історії: імперія втратила свій голос на морі.
«Василь Бех» (17.06.2022)
Рятувально-буксирне судно, створене, щоб допомагати іншим, загинуло, коли саме несло зброю на острів Зміїний. 17 червня 2022 року ракети Harpoon наздогнали його посеред Чорного моря. На борту – боєприпаси, зенітна установка, особовий склад. Після вибуху від судна залишилася лише пляма на воді. 70% екіпажу не повернулося. І море знову стало їхнім домом.
«Мінськ» (13.09.2023)
Десантний корабель проєкту 775 зник у полум’ї нічного удару по Севастополю. Разом із підводним човном «Ростов-на-Дону» він потрапив під нищівний вогонь. Пошкодження виявилися настільки тяжкими, що повернення «Мінська» до строю стало майже неможливим. Сталь розплавилася – як символ імперських амбіцій, що не витримали натиску української волі.
«Ростов-на-Дону» (13.09.2023)
Підводний човен типу Kilo-клас зазнав удару тієї ж ночі, коли палав «Мінськ». У Севастопольській бухті – вибухи, потім мовчання, а далі фото: корпус, розірваний навпіл. Цей човен, створений для тиші, став гучним доказом того, що навіть глибина не гарантує безпеки.
«Новочеркаськ» (26.12.2023)
У переддень Різдва море знову заговорило. У ніч на 26 грудня в окупованому порту Феодосія лунає вибух – і «Новочеркаськ», ще один десантний корабель ворога, зникає в полум’ї. Його силует, колись гордий і важкий, став черговим маркером у чорному реєстрі Чорноморського флоту.
«Цезарь Куніков» (14.02.2024)
День закоханих приніс флоту рф не любов, а глибину. 14 лютого 2024 року морські дрони українського виробництва вразили корабель, і «Цезарь Куніков» зник у водах біля кримського узбережжя. Це була чиста геометрія помсти – точна, тиха, невідворотна.
«Сергій Котов» (05.03.2024)
Патрульний корабель проєкту 22160 зустрів свій кінець серед хвиль, атакований українськими дронами Magura V5. У ніч із 4 на 5 березня 2024 року море спалахнуло вогнями вибухів – і тиша знову поглинула уламки. Його доля стала ще однією сторінкою у книзі, де українська інженерна думка пише історію свободи.
І наступний, хто може відправитися «до дна» – це сторожовий фрегат «Адмірал Макаров», адже кінцевою метою українських оборонців є повна відсутність військових кораблів рф в Азово-Чорноморському регіоні.
Марка не лише фіксує історичний факт, а й промовляє мовою, зрозумілою кожному українцю: жоден агресор не врятується від справедливості.
Напис «русскій воєнний флот – до дна!» став не гаслом, а констатацією реальності, в якій правда сильніша за броню.
Тираж марки – 1 000 000 примірників. Номінал марки – F (відповідає тарифу на пересилання внутрішніх реєстрованих листів без оголошеної цінності (рекомендованих) масою до 50 грамів і поштових карток, еквівалент – 30 грн. Кількість марок в аркуші – 4. До поштового набору увійшли: аркуш «русскій воєнний флот – до дна!», конверт «Перший день», художній конверт формату С6 та 2 картки.
Кожен примірник – не просто знак поштової оплати, а знак народної пам’яті. Частина коштів від продажу традиційно була спрямована на підтримку Збройних Сил України.
Цей блок – ще одна мініатюра нашої великої історії. На крихітному аркуші паперу зійшлися мистецтво, гумор і гідність. І якщо в минулому українські марки розповідали про героїв, то тепер вони говорять і про ворогів – точніше, про їхню неминучу долю.
Марка «Русскій воєнний флот – до дна!» – це пам’ять, зафіксована на папері, це усмішка крізь серйозність, це ще один доказ того, що навіть море стоїть на боці правди.
Море пам’ятає. І на його глибині тепер покоїться флот, який колись зухвало називав себе паном Чорного моря.
*Віктор Грудаков народився і виріс у Стрию Львівської області. Після закінчення художньої школи в рідному місті вступив до Київського Інституту декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука. Відтоді Віктор присвятив себе графічному дизайну і став співзасновником креативного бюро once.agency. Коли почалася війна в Україні, Віктор повернувся до своїх витоків – малювання як воно є. Відтоді він створює різноманітні ілюстрації і вірить, що малювання завжди було його справжнім покликанням.
**Дмитро Растворцев – український шрифтар - самоук із унікальним впізнаваним стилем. Його роботи відзначені нагородами міжнародних конкурсів шрифтового дизайну, в тому числі TypeArt 05, Modern Cyrillic 2009 The Best Of Ukrainian Design in Typestyle and typography 2014 і 2016 (Київ), Morisawa Type Design Competition 2019 (Токіо).Його клієнтами є відомі компанії з України та інших країн.
Дмитро Растворцев є автором шрифтів:
Унікальний шрифт e-Ukraine – основа візуального стилю держави в онлайні.
Особливість e-Ukraine полягає в його сучасності та інклюзивності. Людям з вадами зору зручно користуватися державними послугами онлайн.
Будь-яке міністерство або державний орган зможе використати шрифт, додати свою назву та розмістити логотип не витрачаючи кошти на нову державну айдентику. У шрифті зашито тризуб, який можна набрати за допомогою клавіатури. Дизайнер надихнувся символікою української графічної культури 20-го століття при створенні e-Ukraine.
Ексклюзивний шрифт UAF Sans – офіційний шрифт Збройних Сил України. Дизайн уособлює найкращі українські шрифтові традиції, військовий стиль та задовольняє усі комунікаційні потреби Збройних Сил України. Наявне також накреслення для неймтейпів та техніки. Відмінно підходить для гравіювання лазером.
UAF Sans став частиною нового візуального коду українського війська – сучасного, впевненого й гідного, як сама армія, яку він представляє.
Перший український меморіальний шрифт UAF Memory, який створений для памʼятників, надгробних каменів, меморіалів захисників та захисниць.
Його лаконічні, врівноважені форми втілюють стриману гідність, спокій і вдячність.
Шрифт розроблено так, щоб він не змагався з іменем чи датою – а лише підтримував їхню присутність, мовчазно зберігаючи історію людини. Кожна літера, кожен вигин має точність військової форми й ніжність людської памʼяті.
Джерела:
Підготувала Ірина Курашова
