Пісні народжені війною
8-9 травня Україна відзначає Дні пам'яті та примирення і Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Ця війна була страшною трагедією. Тільки на Херсонщині вбито понад 28 тисяч мирних громадян. Ми пам'ятаємо, що тільки той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона - запорука неминучості нашої Перемоги сьогодні.
Ніхто не забутий. На попіл ніхто не згорів :
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть...
І доки є пам'ять в людей і живуть матері,
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
(Б. Олійник).
Тоді разом із солдатом воювала і пісня. Від найперших військових залпів і до переможного травневого салюту, через всю війну прокрокували в солдатському званні пісні воєнних літ. Вони надихали, додавали звитяги та віри у Перемогу, підтримували та допомагали вижити. Ця тема розвивалась у творчості поетів та композиторів і після війни. Вокальні твори написані душею не залишають байдужими слухачів. Їх люблять в народі, співають, зберігають у пам'яті як святині. Численну їх кількість можна віднайти у фондах нашої книгозбірні: нотних збірках, грамплатівках та на електронних носіях. Про деякі з них ми згадаємо зараз. Розпочнемо з пісні «Маки червоні». Музику написав Є. Пухлянко, слова - В. Матвієнко. Червоний мак є символом вшанування пам'яті полеглих у Другій світовій війні. Його графічне зображення з одного боку символізує квітку, з іншого – кривавий слід від кулі. У країнах Європи він також символізує невинно пролиту кров.
Маки червоні – вогонь на траві,
Маки червоні – земля у вогні,
Маки червоні – наснились мені,
Маки червоні – наче спогад війни.
Не можна не згадати українську пісню-реквієм «Степом, степом». Її автори поет Микола Негода та композитор Анатолій Пашкевич. Вірш поет написав за одну ніч, текст передав композитору. А вже за тиждень з'явилася пісня, яка принесла славу авторам. Першою виконавицею стала солістка Черкаського хору Ольга Павловська. Пісня звучала в концертних програмах Раїси Кириченко, Софії Ротару, Степана Гіги, Анастасії Приходько та багатьох хорових колективів. Цей вокальний твір актуальний і нині. Ніхто, навіть у страшному сні, не міг уявити, що Україну накриє новітня війна. Жорстоко рвуться снаряди, гинуть мирні люди, рашисти воюють, порушуючи всі правила війни. І знову українська «мати жде свого солдата»…
Шанувальники поетично – музичної творчості залюбки звертаються до пісень місцевих авторів. Херсонські поети в тандемі з композиторами Херсонщини створили низку пісень цієї тематики. Тільки на вірші М. Братана написано не одну пісню, а саме: «Біля Вічного вогню» (музика П. Слуцького), «Фотографія в День Перемоги» (муз. Г. Тюкавкіна), «Невідомий солдат» (муз. Г. Крилова) та інші.
І сьогодні пісня - зброя проти окупантів. Українці як ніколи об'єднані, захищають свою Батьківщину. Музиканти не стоять осторонь. Під обстрілами з'являються нові пісні: «Чорнобаївка», «Херсон», «Наші хлопці гасять москалів»...
Ми всі прагнемо щоб наша Україна була єдиною, неподільною. Наша сила у взаємодопомозі, розумінні один одного, в гуртуванні і в переможних боях на фронтах. І дуже важливо зберегти пам'ять про подвиг мільйонів людей, які наближали Перемогу тоді. І ще важливіше підтримувати наші ЗСУзараз.
